< Žalmy 103 >
1 Davidův. Dobrořeč duše má Hospodinu, a všecky vnitřnosti mé jménu svatému jeho.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Dobrořeč duše má Hospodinu, a nezapomínej se na všecka dobrodiní jeho,
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Kterýž odpouští tobě všecky nepravosti, kterýž uzdravuje všecky nemoci tvé,
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 Kterýž vysvobozuje od zahynutí život tvůj, kterýž tě korunuje milosrdenstvím a mnohým slitováním,
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 Kterýž nasycuje dobrými věcmi ústa tvá, tak že se obnovuje jako orlice mladost tvá.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 Činí, což spravedlivého jest, Hospodin, a soudy všechněm utištěným.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Známé učinil Mojžíšovi cesty své, synům Izraelským skutky své.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Lítostivý a milostivý jest Hospodin, dlouhoshovívající a mnohého milosrdenství.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Nebudeť ustavičně žehrati, ani na věky hněvu držeti.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Ne podlé hříchů našich nakládá s námi, ani vedlé nepravostí našich odplacuje nám.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Nebo jakož jsou vysoko nebesa nad zemí, tak jest vyvýšené milosrdenství jeho nad těmi, kteříž se ho bojí.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 A jak daleko jest východ od západu, tak daleko vzdálil od nás přestoupení naše.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Jakož se slitovává otec nad dítkami, tak se slitovává Hospodin nad těmi, kteříž se ho bojí.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Onť zajisté zná slepení naše, v paměti má, že prach jsme.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Dnové člověka jsou jako tráva, a jako květ polní, tak kvete.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 Jakž vítr na něj povane, anť ho není, aniž ho již více pozná místo jeho.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Milosrdenství pak Hospodinovo od věků až na věky nad těmi, kteříž se ho bojí, a spravedlnost jeho nad syny synů,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 Kteříž ostříhají smlouvy jeho, a pamatují na přikázaní jeho, aby je činili.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 Hospodin na nebesích utvrdil trůn svůj, a kralování jeho nade vším panuje.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Dobrořečte Hospodinu andělé jeho, kteříž jste mocní v síle, a činíte slovo jeho, poslušní jsouc hlasu slova jeho.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Dobrořečte Hospodinu všickni zástupové jeho, služebníci jeho, kteříž činíte vůli jeho.
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Dobrořečte Hospodinu všickni skutkové jeho, na všech místech panování jeho. Dobrořeč duše má Hospodinu.
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!