Marek 2
1 A opět všel do Kafarnaum po kolikas dnech. I uslyšáno jest, že by doma byl.
Коли через декілька днів [Ісус] знов прийшов до Капернаума, розійшлася чутка, що Він удома.
2 A hned sešlo se jich množství, tak že již nemohli se směstknati ani přede dveřmi. I mluvil jim slovo.
Тоді зібралося так багато людей, що не було вже місця навіть біля дверей. Коли [Ісус] проповідував їм Слово,
3 Tedy přišli k němu, nesouce šlakem poraženého, kterýž ode čtyř nesen byl.
прийшли до Нього [якісь люди] із паралізованим, якого несли четверо.
4 A když k němu nemohli přistoupiti pro zástupy, loupali střechu, kdež byl, a probořivše ji, spustili po provazích dolů ložce, na němž ležel šlakem poražený.
Побачивши, що не можуть пройти через натовп, вони зійшли на покрівлю й, розібравши її там, де був [Ісус], спустили ліжко, на якому лежав паралізований.
5 A vida Ježíš víru jejich, dí šlakem poraženému: Synu, odpouštějí se tobě hříchové tvoji.
Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Сину, прощаються тобі гріхи!»
6 A byli tu někteří z zákonníků, sedíce a myslíce v srdcích svých:
Деякі книжники, які там сиділи, міркували у своїх серцях:
7 Co tento tak mluví rouhavě? Kdo můž odpustiti hříchy, jediné sám Bůh?
«Чому Він так говорить? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?»
8 I poznav Ježíš hned duchem svým, že by tak přemyšlovali sami v sobě, řekl jim: Proč o tom přemyšlujete v srdcích svých?
Але Ісус, відразу дізнавшись Своїм Духом, про що вони в собі міркують, запитав їх: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
9 Co jest snáze, říci šlakem poraženému: Odpouštějí se tobě hříchové, čili říci: Vstaň, vezmi lože své a choď?
Що легше сказати паралізованому: „Прощаються твої гріхи!“чи „Встань, візьми своє ліжко й ходи!“?
10 Ale abyste věděli, že Syn člověka má moc na zemi odpouštěti hříchy, dí šlakem poraženému:
Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав паралізованому:
11 Toběť pravím: Vstaň, a vezmi lože své, a jdi do domu svého.
«Кажу тобі: встань, візьми своє ліжко та йди додому!»
12 I vstal hned, a vzav lože své přede všemi, odšel, tak že se děsili všickni, a chválili Boha, řkouce: Nikdy jsme toho neviděli.
Той відразу ж встав, узяв своє ліжко та на очах у всіх вийшов. Усі були здивовані та прославляли Бога, кажучи: «Ніколи ми такого ще не бачили!»
13 I vyšel opět k moři, a všecken zástup přicházel k němu, i učil je.
[Ісус] знову пішов до моря. Увесь натовп приходив до Нього, і Він навчав їх.
14 A pomíjeje, uzřel Léví Alfeova, sedícího na cle. I dí jemu: Poď za mnou. A on vstav, šel za ním.
Проходячи далі, Він побачив Левія, сина Алфеєвого, який сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.
15 I stalo se, když seděl Ježíš za stolem v domě jeho, že i publikáni mnozí a hříšníci seděli spolu s Ježíšem a s učedlníky jeho; nebo mnoho jich bylo, a šlo za ním.
І сталося, коли Ісус сидів за столом у домі Левія, то багато митників та грішників їли разом з Ісусом та Його учнями, адже їх було чимало, і вони слідували за Ним.
16 Zákonníci pak a farizeové viděvše, že jedl s publikány a s hříšníky, řekli učedlníkům jeho: Což to, že s publikány a hříšníky jí a pije?
Книжники та фарисеї, побачивши, що Він їсть разом із митниками й грішниками, сказали Його учням: ―Чому Він їсть разом із митниками й грішниками?
17 To uslyšav Ježíš, dí jim: Nepotřebují zdraví lékaře, ale nemocní. Nepřišelť jsem volati spravedlivých, ale hříšných ku pokání.
Але Ісус, почувши це, відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
18 Učedlníci pak Janovi a farizejští postívali se. I přišli a řekli jemu: Proč učedlníci Janovi a farizejští postí se, a tvoji učedlníci se nepostí?
У той час, коли учні Івана та фарисеїв постилися, вони підійшли до Ісуса й запитали Його: ―Чому Іванові учні та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?
19 I řekl jim Ježíš: Kterakž mohou synové ženichovi postiti se, když jest s nimi ženich? Dokudž mají s sebou ženicha, nemohouť se postiti.
Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Доки наречений з ними, не можуть постити.
20 Ale přijdouť dnové, když od nich odjat bude ženich, a tehdáž se budou postiti v těch dnech.
Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді, того дня, поститимуть.
21 Ano žádný záplaty sukna nového nepřišívá k rouchu starému; jinak odtrhne ta záplata nová od starého, i bývá větší díra.
Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, адже латка з нової тканини збіжиться та відірве зі старої [одежі], і діра стає ще більшою.
22 A žádný nevlévá vína nového do nádob starých; jinak rozpučí nové víno nádoby, a víno se vyleje, a nádoby se pokazí. Ale víno nové má lito býti do nádob nových.
Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве бурдюки – і вино та бурдюки пропадуть. Але молоде вино [вливають] у нові бурдюки.
23 I stalo se, že šel Ježíš v sobotu skrze obilí, i počali učedlníci jeho, cestou jdouce, vymínati klasy.
Довелося Ісусові в Суботу проходити через засіяні поля. Його учні почали дорогою зривати колосся.
24 Tedy farizeové řekli jemu: Pohleď, coť dělají v sobotu, čehož nenáleží.
Фарисеї сказали Йому: ―Дивись! Чому вони в Суботу роблять те, чого не дозволено?
25 I řekl jim: Nikdy-liž jste nečtli, co učinil David, když nouze byla, a lačněl, on i ti, kteříž s ním byli?
Він сказав їм: ―Ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли був у нужді й зголоднів він, а також і ті, що були з ним?
26 Kterak všel do domu Božího za Abiatara nejvyššího kněze, a jedl chleby posvátné, (jichž neslušelo jísti než samým kněžím, ) a dal i těm, kteříž s ním byli?
Як увійшов у Дім Божий у часи первосвященника Авіатара та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено їсти нікому, окрім священників, і як дав і тим, хто був із ним?
27 I pravil jim: Sobota pro člověka učiněna jest, a ne člověk pro sobotu.
Потім сказав їм: ―Субота створена для людини, а не людина для Суботи.
28 Protož Syn člověka jest pánem také i soboty.
Адже Син Людський – Господь і Суботи.
