Galatským 4
1 Pravímť pak, že pokudž dědic maličký jest, nic není rozdílný od služebníka, jsa pánem všeho,
Тож я кажу: поки спадкоємець ще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього.
2 Ale pod ochráncemi a správcemi jest až do času uloženého od otce.
Він підпорядковується опікунам і управителям до часу, встановленого батьком.
3 Tak i my když jsme byli maličcí, pod živly světa byli jsme v službu podrobeni.
Так само й ми, коли були дітьми, знаходилися у рабстві [матеріальних і духовних] основ світу.
4 Ale když přišla plnost času, poslal Bůh Syna svého učiněného z ženy, učiněného pod zákonem,
Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом,
5 Aby ty, kteříž pod zákonem byli, vykoupil, abychom právo synů přijali.
щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення.
6 A že jste synové, poslal Bůh Ducha Syna svého v srdce vaše, volajícího: Abba, Otče.
І, оскільки ви – Його сини, Бог послав Духа Свого Сина в наші серця, Духа, Який кличе: «Авва!», [тобто] «Отче».
7 A tak již nejsi slouha, ale syn, a poněvadž syn, tedy i dědic Boží skrze Krista.
Отже, ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець через Бога.
8 Ale tehdáž, neznavše Boha, sloužili jste těm, kteříž z přirození nejsou bohové.
Раніше, коли ви не знали Бога, ви були рабами тих, що за своєю природою не є богами.
9 Nyní pak, znajíce Boha, nýbrž poznáni jsouce od Boha, kterakž se zpátkem zase obracíte k mdlým a bídným živlům, jimž opět znovu chcete sloužiti?
Але тепер, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, то як ви можете повертатися назад до тих слабких і жалюгідних основ світу? Хочете себе знову поневолити?
10 Dnů šetříte, a měsíců, a časů, i let.
Ви дотримуєтесь [особливих] днів, місяців, пір та років.
11 Bojím se za vás, abych snad nadarmo nepracoval mezi vámi.
Боюсь, що всі мої зусилля, витрачені на вас, були марні.
12 Buďte jako já, nebo i já jsem jako vy, bratří, prosím vás. Nic jste mi neublížili.
Я благаю вас, брати: станьте такими, як я, бо я став таким, як ви. Ви нічим мене не скривдили.
13 Nebo víte, že s mdlobou těla kázal jsem vám evangelium ponejprvé.
Як ви знаєте, уперше я проповідував вам Добру Звістку через хворобу.
14 A pokušení mé na těle mém nebylo u vás málo váženo, aniž jste pohrdli, ale jako anděla Božího přijali jste mne, jako Krista Ježíše.
І, хоча моя хвороба була для вас випробуванням, ви не ставилися до мене з презирством чи зневагою, але прийняли як ангела Божого, як [Самого] Христа Ісуса.
15 Jaké tehdy bylo blahoslavenství vaše? Svědectvíť vám zajisté dávám, že kdyby to možné bylo, oči své vyloupíce, byli byste mi dali.
Де ж тепер ваше блаженство? Я можу засвідчити, що якби ви тоді могли, то вирвали б свої очі й віддали їх мені.
16 Což tedy učiněn jsem vaším nepřítelem, pravdu vám pravě?
Невже тепер я став вашим ворогом, кажучи вам істину?
17 Milujíť vás nedobře, nýbrž odstrčiti nás chtějí, abyste vy je milovali.
[Ті люди] ревно стараються переманити вас, але не з добрих [спонук]. Вони хочуть розлучити нас, щоб ви були їхніми ревними прихильниками.
18 Slušnéť jest pak horlivě milovati v dobrém vždycky, a ne jen toliko tehdáž, když jsem přítomen vám.
Добре завжди бути ревним для доброї мети, а не лише тоді, коли я з вами.
19 Synáčkové moji, (kteréž opět rodím, až by Kristus zformován byl v vás, )
Діти мої, заради яких я знову терплю біль народження, аж доки Христос не відобразиться у вас.
20 Chtěl bych přítomen vám býti nyní, a proměniti hlas svůj; nebo v pochybnosti jsem o vás.
Як би я хотів бути з вами зараз і змінити мій тон, бо я здивований вами!
21 Povězte mi, kteří pod zákonem chcete býti, nepozorujete-liž zákona?
Скажіть мені, невже ви, що хочете бути під Законом, не слухаєте Закону?
22 Nebo psáno jest: Že Abraham měl dva syny, jednoho z děvky, a druhého z svobodné.
Адже написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а іншого від вільної жінки.
23 Ale ten z děvky podlé těla se narodil, ten pak z svobodné podlé zaslíbení.
Той, що від рабині, народився за тілом, а той, що від вільної жінки, народився згідно з обіцянкою.
24 Kteréžto věci u figůře se staly. Nebo toť jsou ti dva zákonové, jeden s hory Sinai, k manství zplozující, a tenť jest jako Agar.
Це треба розуміти образно. Жінки представляють два завіти: один з гори Синай, що народжує в рабство, це – Аґар.
25 Agar zajisté jest hora Sinai v Arabii. Dobřeť se pak k ní trefuje nynější Jeruzalém, nebo v službu podroben jest s syny svými.
Аґар – Синайська гора в Аравії, а також це нинішній Єрусалим, що перебуває в рабстві зі своїми дітьми.
26 Ale ten svrchní Jeruzalém svobodný jest, kterýž jest matka všech nás.
А небесний Єрусалим – вільний, і він є нашою матір’ю.
27 Nebo psáno jest: Vesel se neplodná, kteráž nerodíš, vykřikni a zvolej, kteráž nepracuješ ku porodu; nebo ta opuštěná mnoho má synů, více než ta, kteráž má muže.
Бо написано: «Радій, неплідна, яка не народжувала! Кричи та радій, ти, що не зазнала мук народження, бо більше дітей у покинутої жінки, ніж у тієї, яка має чоловіка».
28 Myť jsme tedy, ó bratří, tak jako Izák, synové zaslíbení.
Ви ж, брати, подібно до Ісаака, є дітьми обітниці.
29 Ale jakož tehdáž ten podlé těla zplozený protivil se tomu, kterýž byl podlé Ducha, tak i nyní.
Та як тоді син, народжений за тілом, переслідував сина, народженого за Духом, так і зараз.
30 Než co praví písmo? Vyvrz děvku i syna jejího; nebo nebudeť dědicem syn děvky s synem svobodné.
Однак що говорить Писання? «Вижени служницю разом з її сином, бо не буде син рабині співспадкоємцем разом із сином вільної жінки».
31 A tak, bratří, nejsmeť synové děvky, ale svobodné.
Отже, брати, ми діти не рабині, а вільної жінки.
