Skutky Apoštolů 18

1 Potom pak Pavel vyšed z Atén, přišel do Korintu.

Після цього [Павло] залишив Афіни та пішов до Коринфа.

2 A nalez jednoho Žida, jménem Akvilu, kterýž byl rodem z Pontu, kterýž nedávno byl přišel z Vlach, i Priscillu manželku jeho, (proto že byl rozkázal Klaudius, aby všickni Židé z Říma vyšli, ) i přivinul se k nim.

Там він зустрів юдея, на ім’я Акила, родом із Понту. Він прибув недавно з Італії зі своєю дружиною Прискіллою, бо Клавдій наказав усім юдеям покинути Рим. [Павло] прийшов до них

3 A že byl téhož řemesla, bydlil u nich, a dělal; nebo řemeslo jejich bylo stany dělati.

і, оскільки вони мали те ж ремесло, [що й він], залишився працювати з ними. Їхнім ремеслом було виготовлення наметів.

4 I hádal se v škole na každou sobotu, a k získání přivodil i Židy i Řeky.

Щосуботи [Павло] промовляв у синагозі, намагаючись переконати юдеїв та греків.

5 A když přišli z Macedonie Sílas a Timoteus, rozněcoval se v duchu Pavel, osvědčuje Židům, že Ježíš jest Kristus.

Коли ж прийшли з Македонії Сила та Тимофій, Павло присвятив себе повністю [проповіді] Слова, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.

6 A když oni odporovali a rouhali se, vyraziv prach z roucha, řekl jim: Krev vaše na hlavu vaši. Já čist jsa, hned půjdu ku pohanům.

Але оскільки вони чинили опір та богохульствували, він обтрусив одежу й сказав їм: «Кров ваша на головах ваших. Я чистий! Віднині йду до язичників».

7 A jda odtud, všel do domu nějakého Justa jménem, ctitele Božího, kteréhož dům byl u samé školy.

І, вийшовши звідти, прийшов у дім [чоловіка], на ім’я Тит Юст, який шанував Бога; його дім знаходився біля синагоги.

8 Krispus pak, kníže školy, uvěřil Pánu se vším domem svým, a mnozí z Korintských slyšavše, uvěřili a pokřtěni byli.

Крисп, керівник синагоги, увірував у Господа разом з усім своїм домом. І багато коринфян, почувши [Павла], увірували та були охрещені.

9 I řekl Pán v noci u vidění Pavlovi: Neboj se, ale mluv a nemlč.

Уночі Господь сказав Павлові у видінні: «Не бійся! Продовжуй говорити й не мовчи,

10 Nebo já s tebou jsem, a žádnýť nesáhne na tebe, aťby zle učinil; nebo mnoho mám lidu v tomto městě.

бо Я з тобою, і ніхто не заподіє тобі зла, тому що Я маю багато людей у цьому місті».

11 I byl tu půl druhého léta, káže jim slovo Boží.

І Павло залишався там рік і шість місяців, навчаючи їх Слова Божого.

12 Když pak Gallio vládařem byl v Achaii, povstali jednomyslně Židé proti Pavlovi, a přivedli jej před soudnou stolici,

Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї, зібравшись разом, повстали проти Павла та привели його до суду,

13 Pravíce: Tento navodí lidi, aby proti zákonu ctili Boha.

кажучи: «Цей [чоловік] переконує людей шанувати Бога не за Законом».

14 A když Pavel měl již otevříti ústa, řekl Gallio Židům: Ó Židé, jestliže by co nepravého stalo se, neb nešlechetnost nějaká, slušně bych vás vyslyšel.

Коли ж Павло хотів говорити, Галліон промовив до юдеїв: «Юдеї, якщо була б якась несправедливість чи серйозний злочин, я б вас послухав,

15 Pakliť jsou jaké hádky o slovích a o jméních a zákonu vašem, vy sami k tomu přihlédněte. Já zajisté toho soudce býti nechci.

але якщо йдеться про слова, імена та ваш Закон, вирішуйте самі. Я не хочу бути суддею цього».

16 I odehnal je od soudné stolice.

І вигнав їх із суду.

17 Tedy Řekové všickni, uchopivše Sostena, kníže školy, bili jej před soudnou stolicí, a Gallio na to nic nedbal.

Тоді всі схопили Состена, керівника синагоги, і побили його перед судом, але Галліон ніяк на це не зважав.

18 Pavel pak, pobyv tam ještě za mnoho dní, i rozžehnav se s bratřími, plavil se do Syrie, a s ním spolu Priscilla a Akvila, oholiv hlavu v Cenchreis; nebo byl učinil slib.

Павло залишався там чимало днів, а потім, попрощавшись із братами, відплив до Сирії разом із Прискіллою та Акилою. У Кенхреях він обстриг волосся, бо дав обітницю.

19 I přišed do Efezu, nechal jich tu; sám pak všed do školy, hádal se s Židy.

Прибувши в Ефес, Павло залишив Прискіллу та Акилу там, а сам пішов у синагогу, де розмовляв з юдеями.

20 A když ho prosili, aby déle pobyl u nich, nepovolil.

Вони просили його залишитись у них довше, але він не погодився,

21 Ale požehnav jich, řekl: Musím já jistotně svátek ten, kterýž nastává, v Jeruzalémě slaviti, ale navrátím se k vám zase, bude-li vůle Boží. I bral se z Efezu.

а попрощався з ними, кажучи: «Повернуся до вас знов, якщо буде воля Божа». І відплив з Ефеса.

22 A přišed do Cesaree, vstoupil, a pozdraviv církve, odtud šel do Antiochie.

Прибувши до Кесарії, Павло вирушив [до Єрусалима] та, привітавши церкву, відбув до Антіохії.

23 A pobyv tu za některý čas, odšel a procházel pořád Galatskou krajinu a Frygii, potvrzuje všech učedlníků.

Він пробув деякий час [в Антіохії], а потім пішов через землю Галатії та Фригії, зміцнюючи всіх учнів.

24 Žid pak nějaký, jménem Apollo, rodem z Alexandrie, muž výmluvný, přišel do Efezu, učený v písmě.

Тим часом до Ефеса прийшов один юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік освічений, який був сильний у Писанні.

25 Ten byl počátečně naučen cestě Páně, a byv vroucího ducha, mluvil a učil pilně těm věcem, kteréž jsou Páně, znaje toliko křest Janův.

Він був навчений про Шлях Господа й, палаючи духом, говорив та докладно навчав про Ісуса, хоча знав тільки Іванове хрещення.

26 A ten počal svobodně mluviti v škole. Kteréhož slyševše Priscilla a Akvila, přijali ho k sobě, a dokonaleji vypravovali jemu o cestě Boží.

Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Прискілла та Акила покликали його до себе й більш ретельно пояснили йому Шлях Божий.

27 A když chtěl jíti do Achaie, bratří napomenuvše ho, psali učedlníkům, aby jej přijali. Kterýž když tam přišel, mnoho prospěl těm, kteříž uvěřili skrze milost Boží.

Коли він забажав піти до Ахаї, брати заохочували [його] й написали листа до учнів, щоб ті сприятливо прийняли його. Прибувши туди, [Аполлос] багато допоміг усім, хто увірував через благодать,

28 Nebo náramně přemáhal Židy, zjevně přede všemi toho dokazuje z písem, že Ježíš jest Kristus.

адже він рішуче переконував юдеїв, прилюдно показуючи через Писання, що Ісус є Христос.