Psalmi 95

1 Dođite, kličimo Jahvi, uzvikujmo Hridi, Spasitelju svome!

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 Pred lice mu stupimo s hvalama, kličimo mu u pjesmama!

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Jer velik je Jahve, Bog naš, Kralj veliki nad svim bogovima.

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 U njegovoj su ruci zemaljske dubine, njegovi su vrhunci planina.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 Njegovo je more, on ga je stvorio, i kopno koje načiniše ruke njegove.

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 Dođite, prignimo koljena i padnimo nice, poklonimo se Jahvi koji nas stvori!

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Jer on je Bog naš, a mi narod paše njegove, ovce što on ih čuva. O, da danas glas mu poslušate:

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 “Ne budite srca tvrda kao u Meribi, kao u dan Mase u pustinji

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 gdje me iskušavahu očevi vaši premda vidješe djela moja.

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Četrdeset ljeta jadio me naraštaj onaj, pa rekoh: 'Narod su nestalna srca i ne promiču moje putove.'

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Stog se zakleh u svom gnjevu: 'Nikad neće ući u moj pokoj!'”

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“