< Psalmi 89 >
1 Poučna pjesma. Ezrahijca Etana. O ljubavi Jahvinoj pjevat ću dovijeka, kroza sva koljena vjernost ću tvoju naviještati.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Ti reče: “Zavijeke je sazdana ljubav moja!” U nebu utemelji vjernost svoju:
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 “Savez sklopih s izabranikom svojim, zakleh se Davidu, sluzi svome:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 tvoje potomstvo održat ću dovijeka, za sva koljena sazdat ću prijestolje tvoje.”
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 Nebesa veličaju čudesa tvoja, Jahve, i tvoju vjernost u zboru svetih.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 TÓa tko je u oblacima ravan Jahvi, tko li je Jahvi sličan među sinovima Božjim?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Bog je strahovit u zboru svetih, velik i strašan svima oko sebe.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Jahve, Bože nad Vojskama, tko je kao ti? Silan si, Jahve, i vjernost te okružuje.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Ti zapovijedaš bučnome moru, obuzdavaš silu valova njegovih;
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 ti sasječe Rahaba i zgazi, snažnom mišicom rasu dušmane svoje.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Tvoja su nebesa i tvoja je zemlja, zemljin krug ti si sazdao i sve što je na njemu;
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 sjever i jug ti si stvorio, Tabor i Hermon kliču imenu tvojemu.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Tvoja je mišica snažna, ruka čvrsta, desnica dignuta.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Pravda i Pravednost temelj su prijestolja tvoga, Ljubav i Istina koračaju pred tobom.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Blago narodu vičnu svetom klicanju, on hodi u sjaju lica tvojega, Jahve,
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 u tvom se imenu raduje svagda i tvojom se pravdom ponosi.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Jer ti si ures moći njegove, po tvojoj milosti raste snaga naša.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Jer Jahve je štit naš, Svetac Izraelov kralj je naš.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Nekoć si u viđenju govorio pobožnima svojim: “Junaku stavih krunu na glavu, izabranika iz naroda izdigoh;
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 nađoh Davida, slugu svoga, svetim ga svojim uljem pomazah,
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 da ruka moja svagda ostane s njime i moja mišica da ga krijepi.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Neće ga nadmudriti dušmanin, niti oboriti sin bezakonja.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 Razbit ću pred njim protivnike njegove, pogubit ću mrzitelje njegove.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 Vjernost moja i dobrota bit će s njime i u mome imenu rast će mu snaga.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 Pružit ću njegovu ruku nad more, do Rijeke desnicu njegovu.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 On će me zvati: 'Oče moj! Bože moj i hridi spasa mojega.'
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 A ja ću ga prvorođencem učiniti, najvišim među kraljevima svijeta.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Njemu ću sačuvati dovijeka naklonost svoju i Savez svoj vjeran.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 Njegovo ću potomstvo učiniti vječnim i prijestolje mu kao dan nebeski.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Ako li mu sinovi Zakon moj ostave i ne budu hodili po naredbama mojim,
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 ako li prestupe odredbe moje i ne budu čuvali zapovijedi mojih;
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 šibom ću kazniti nedjelo njihovo, udarcima ljutim krivicu njihovu,
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 ali mu naklonosti svoje oduzeti neću niti ću prekršiti vjernosti svoje.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Neću povrijediti Saveza svojega i neću poreći obećanja svoga.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Jednom se zakleh svetošću svojom: Davida prevariti neću:
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 potomstvo će njegovo ostati dovijeka, prijestolje njegovo preda mnom kao sunce,
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 ostat će dovijeka kao mjesec, vjerni svjedok na nebu.”
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 A sada ti ga odbi i odbaci, silno se razgnjevi na pomazanika svoga.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Prezre Savez sa slugom svojim i krunu njegovu do zemlje ponizi.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Razvali sve zidine njegove, njegove utvrde u ruševine baci.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Pljačkaju ga svi što naiđu, na ruglo je susjedima svojim.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Podiže desnicu dušmana njegovih i obradova protivnike njegove.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Otupi oštricu mača njegova, u boju mu ne pomože.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Njegovu sjaju kraj učini, njegovo prijestolje na zemlju obori.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Skratio si dane mladosti njegove, sramotom ga pokrio.
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 TÓa dokle ćeš, Jahve? Zar ćeš se uvijek skrivati? Hoće li gnjev tvoj k'o oganj gorjeti?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Sjeti se kako je kratak život moj, kako si ljude prolazne stvorio!
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Tko živ smrti vidjeti neće? Tko će od ruke Podzemlja dušu sačuvati? (Sheol )
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol )
49 Gdje li je, Jahve, tvoja dobrota iskonska kojom se Davidu zakle na vjernost svoju?
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Sjeti se, Jahve, sramote slugu svojih: u srcu nosim svu mržnju pogana
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 s kojom nasrću dušmani tvoji, Jahve, s kojom nasrću na korake pomazanika tvoga.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Blagoslovljen Jahve dovijeka! Tako neka bude. Amen!
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!