Psalmi 89
1 Poučna pjesma. Ezrahijca Etana. O ljubavi Jahvinoj pjevat ću dovijeka, kroza sva koljena vjernost ću tvoju naviještati.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 Ti reče: “Zavijeke je sazdana ljubav moja!” U nebu utemelji vjernost svoju:
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 “Savez sklopih s izabranikom svojim, zakleh se Davidu, sluzi svome:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 tvoje potomstvo održat ću dovijeka, za sva koljena sazdat ću prijestolje tvoje.”
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Nebesa veličaju čudesa tvoja, Jahve, i tvoju vjernost u zboru svetih.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 TÓa tko je u oblacima ravan Jahvi, tko li je Jahvi sličan među sinovima Božjim?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Bog je strahovit u zboru svetih, velik i strašan svima oko sebe.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Jahve, Bože nad Vojskama, tko je kao ti? Silan si, Jahve, i vjernost te okružuje.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Ti zapovijedaš bučnome moru, obuzdavaš silu valova njegovih;
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 ti sasječe Rahaba i zgazi, snažnom mišicom rasu dušmane svoje.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Tvoja su nebesa i tvoja je zemlja, zemljin krug ti si sazdao i sve što je na njemu;
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 sjever i jug ti si stvorio, Tabor i Hermon kliču imenu tvojemu.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Tvoja je mišica snažna, ruka čvrsta, desnica dignuta.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Pravda i Pravednost temelj su prijestolja tvoga, Ljubav i Istina koračaju pred tobom.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Blago narodu vičnu svetom klicanju, on hodi u sjaju lica tvojega, Jahve,
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 u tvom se imenu raduje svagda i tvojom se pravdom ponosi.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 Jer ti si ures moći njegove, po tvojoj milosti raste snaga naša.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 Jer Jahve je štit naš, Svetac Izraelov kralj je naš.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Nekoć si u viđenju govorio pobožnima svojim: “Junaku stavih krunu na glavu, izabranika iz naroda izdigoh;
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 nađoh Davida, slugu svoga, svetim ga svojim uljem pomazah,
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 da ruka moja svagda ostane s njime i moja mišica da ga krijepi.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Neće ga nadmudriti dušmanin, niti oboriti sin bezakonja.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Razbit ću pred njim protivnike njegove, pogubit ću mrzitelje njegove.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Vjernost moja i dobrota bit će s njime i u mome imenu rast će mu snaga.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Pružit ću njegovu ruku nad more, do Rijeke desnicu njegovu.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 On će me zvati: 'Oče moj! Bože moj i hridi spasa mojega.'
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 A ja ću ga prvorođencem učiniti, najvišim među kraljevima svijeta.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Njemu ću sačuvati dovijeka naklonost svoju i Savez svoj vjeran.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Njegovo ću potomstvo učiniti vječnim i prijestolje mu kao dan nebeski.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Ako li mu sinovi Zakon moj ostave i ne budu hodili po naredbama mojim,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 ako li prestupe odredbe moje i ne budu čuvali zapovijedi mojih;
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 šibom ću kazniti nedjelo njihovo, udarcima ljutim krivicu njihovu,
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 ali mu naklonosti svoje oduzeti neću niti ću prekršiti vjernosti svoje.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Neću povrijediti Saveza svojega i neću poreći obećanja svoga.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Jednom se zakleh svetošću svojom: Davida prevariti neću:
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 potomstvo će njegovo ostati dovijeka, prijestolje njegovo preda mnom kao sunce,
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 ostat će dovijeka kao mjesec, vjerni svjedok na nebu.”
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 A sada ti ga odbi i odbaci, silno se razgnjevi na pomazanika svoga.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Prezre Savez sa slugom svojim i krunu njegovu do zemlje ponizi.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Razvali sve zidine njegove, njegove utvrde u ruševine baci.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Pljačkaju ga svi što naiđu, na ruglo je susjedima svojim.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Podiže desnicu dušmana njegovih i obradova protivnike njegove.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Otupi oštricu mača njegova, u boju mu ne pomože.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Njegovu sjaju kraj učini, njegovo prijestolje na zemlju obori.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Skratio si dane mladosti njegove, sramotom ga pokrio.
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 TÓa dokle ćeš, Jahve? Zar ćeš se uvijek skrivati? Hoće li gnjev tvoj k'o oganj gorjeti?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Sjeti se kako je kratak život moj, kako si ljude prolazne stvorio!
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Gdje li je, Jahve, tvoja dobrota iskonska kojom se Davidu zakle na vjernost svoju?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Sjeti se, Jahve, sramote slugu svojih: u srcu nosim svu mržnju pogana
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 s kojom nasrću dušmani tvoji, Jahve, s kojom nasrću na korake pomazanika tvoga.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Blagoslovljen Jahve dovijeka! Tako neka bude. Amen!
Благословенний Господь повіки!
