Psalmi 88
1 Pjesma. Psalam. Sinova Korahovih. Zborovođi. Po napjevu “Bolest”. Za pjevanje. Poučna pjesma. Ezrahijca Hemana. Jahve, Bože moj, vapijem danju, a noću naričem pred tobom.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Neka dopre do tebe molitva moja, prigni uho k vapaju mome.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 Broje me k onima što u grob silaze, postadoh sličan nemoćniku.
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Među mrtvima moj je ležaj, poput ubijenih što leže u grobu kojih se više ne spominješ, od kojih si ustegao ruku.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Smjestio si me u jamu duboku, u tmine, u bezdan.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Teško me pritišće ljutnja tvoja i svim me valima svojim prekrivaš.
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Udaljio si od mene znance moje, Óučini da im gnusan budem: zatvoren sam, ne mogu izaći.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 Od nevolje oči mi gasnu: vapijem tebi, Jahve, iz dana u dan, za tobom ruke pružam.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Zar na mrtvima činiš čudesa? Zar će sjene ustati i hvaliti tebe?
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Zar se u grobu pripovijeda o tvojoj dobroti? O vjernosti tvojoj u Propasti?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Zar se u tmini objavljuju čudesa tvoja i tvoja pravda u Zaboravu?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Ipak ja vapijem tebi, Jahve, prije jutra molitvom te pretječem.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Zašto, Jahve, odbacuješ dušu moju? Zašto sakrivaš lice od mene?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Bijedan sam i umirem već od dječaštva, klonuh noseći tvoje strahote.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Preko mene prijeđoše vihori tvojega gnjeva, strahote me tvoje shrvaše,
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 okružuju me kao voda sveudilj, optječu me svi zajedno.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Udaljio si od mene prijatelja i druga: mrak mi je znanac jedini.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
