Psalmi 81
1 Zborovođi. Po napjevu “Tijesci”. Asafov. Kliknite Bogu, našoj jakosti, kličite Bogu Jakovljevu!
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Nek' zazvuče žice, nek' se čuje bubanj, svirajte u milozvučnu harfu s citarom!
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Zatrubite u rog za mlađaka, za uštapa, na svetkovinu našu!
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 Jer to je propis Izraelu, zapovijed Boga Jakovljeva.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Takav je zakon dao Josipu kad je izlazio iz zemlje Egipta.
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 Šapat tajnovit čuh: “Oslobodih od tereta rame njegovo, ruke su mu slobodne od košare.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 U tjeskobi si zavapio i ja te izbavih; iz gromovna oblaka odgovorih tebi, iskušah te kod voda meripskih.
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Slušaj, puče moj, i ja ću te opomenuti: o, da me poslušaš, Izraele!
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Nek' ne bude u tebe drugog boga i ne klanjaj se bogu tuđem!
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Ja sam Jahve, Bog tvoj koji te izvedoh iz Egipta: otvori svoja usta da ih napunim!”
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 “Ali moj narod ne slušaše glasa moga, Izrael me ne posluša.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 Zato ga pustih okorjelom srcu njegovu: neka hodi kako mu se hoće!
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 O, kad bi me narod moj slušao, kad bi Izrael putovima mojim hodio,
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 brzo bih pokorio dušmane njegove, ruku bih svoju okrenuo na protivnike njegove.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Oni što ga sada mrze dodvarali bi mu se i njihov bi udes bio zapečaćen zauvijek.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 A svoj narod hranio bih pšenicom najboljom i sitio ga medom iz pećine.
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
