Psalmi 31
1 Zborovođi. Psalam. Davidov. Tebi se, Jahve, utječem, o, da se ne postidim nikada: u svojoj me pravdi izbavi!
Керівнику хору. Псалом Давидів. На Тебе, я Господи, покладаю надію, [тож] нехай не посоромлюся повіки! Врятуй мене у Своїй праведності!
2 Prikloni k meni uho svoje, pohiti da me oslobodiš! Budi mi hrid zaštite, tvrđava spasenja.
Схили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене, будь для мене скелею пристановища, домом твердині, щоб врятувати мене.
3 Jer ti si hrid moja, tvđava moja, radi svoga imena vodi me i ravnaj.
Бо Ти моя скеля й твердиня моя; заради імені Твого веди мене й керуй мною.
4 Izvuci me iz mreže koju mi zapeše, jer ti si moje utočište.
Витягни мене з тенет, які вони для мене таємно розставили, адже ти моє пристановище.
5 U tvoje ruke duh svoj predajem: otkupi me, Jahve, Bože vjerni.
У руки Твої я ввіряю дух мій; визволи мене, Господи, Боже істини.
6 Ti mrziš one koji štuju ništavne kumire, a ja se u Jahvu uzdam.
Ненавиджу тих, що шанують марних ідолів; я ж надію покладаю на Господа.
7 Radosno ću klicat' tvojoj milosti, jer si na moju bijedu pogledao, pomogao u tjeskobi duši mojoj.
Веселитимусь і радітиму Твоєму милосердю, бо Ти побачив моє пригнічення, дізнався про скорботи мого серця
8 Nisi me predao u ruke dušmana, noge si mi na prostran put izveo.
й не віддав мене в руки ворога мого на поталу, але поставив мої ноги на просторому місці.
9 Smiluj mi se, Jahve, jer sam u tjeskobi, od jada slabi mi oko, duša i tijelo.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, згасли від смутку мої очі, моя душа й нутро моє.
10 Život mi se troši u gorčini, ljeta moja u jecanju. U muci mi se iscrpila snaga i kosti su moje klonule.
Бо життя моє згасає в журбі, і роки мої – у зітханнях. Моя сила спіткнулася через гріхи мої, і кістки мої виснажилися.
11 Dušmanima svojim postao sam ruglo, susjedima podsmijeh, a znancima strašilo; koji me vide vani, bježe od mene.
Через усіх супротивників моїх став я ганьбою для своїх сусідів і страхом для тих, хто [добре] знав мене; хто бачить мене на вулиці – тікає від мене.
12 Nestalo me k'o mrtvaca iz sjećanja ljudi, postadoh k'o razbijena posuda.
Забутий я в серцях [їхніх], немов померлий; став я немов розбитий глек.
13 Čujem šaputanje mnogih, užas odasvud: sastaju se protiv mene i smišljaju kako da mi život oduzmu.
Бо чую я наклепи від багатьох, жах навколо. Змовляються вони разом проти мене, задумують життя моє забрати.
14 A ja se, Jahve, u tebe uzdam; govorim: Ti si Bog moj!
Але я на Тебе надію покладаю, Господи! Кажу я: «Ти мій Бог!»
15 U tvojoj je ruci sudbina moja: istrgni me iz ruke dušmana i onih koji me progone!
У Твоїй руці час мого [життя]; визволи мене від руки ворогів моїх і від тих, хто мене переслідує.
16 Rasvijetli lice nad slugom svojim, po svojoj me dobroti spasi.
Нехай засяє обличчя Твоє над рабом Твоїм, врятуй мене в милості Твоїй.
17 Jahve, ne bilo me stid što tebe zazvah! Neka se postide zlotvori, nek' u Podzemlju zamuknu. (Sheol h7585)
Господи, нехай не буде мені соромно, що я до Тебе кличу. Нехай соромно стане нечестивим, нехай замовкнуть вони в царстві смерті. (Sheol h7585)
18 Nek' zanijeme usne lažljive koje protiv pravednika govore drsko, oholo i prezirno.
Нехай оніміють вуста брехливі, що проти праведника говорять зухвало, пихато й з презирством.
19 O, kako je velika, Jahve, tvoja dobrota, koju čuvaš za one koji te se boje, koju iskazuješ onima što se tebi utječu naočigled sinovima čovječjim.
Які ж великі Твої блага, котрі приховав Ти для тих, хто боїться Тебе, які Ти здійснюєш на очах синів людських для тих, хто надію покладає на Тебе!
20 Zaklanjaš ih štitom lica svoga od zavjera ljudskih; u šatoru svom ih skrivaš od jezika svadljivih.
Ти вкриваєш їх покровом Свого обличчя від [підступних] змов людських, ховаєш їх у наметі [Своєму] від лайливих язиків.
21 Blagoslovljen Jahve jer me obasu čudesnom dobrotom u gradu tvrdom.
Благословенний Господь, Що з’явив мені дивовижну Свою милість, коли я був в оточеному [ворогами] місті.
22 U tjeskobi svojoj već mišljah: “Odbačen sam od pogleda tvoga.” Ali ti si čuo glas mog zaziva dok sam tebi vapio.
Я ж сказав у тривозі моїй: «Я вигнаний геть від очей Твоїх!» Але Ти почув голос благань моїх, коли я волав до Тебе.
23 Ljubite Jahvu, svi sveti njegovi: čuva Jahve svoje vjernike, a po zasluzi vraća onima koji postupaju oholo.
Любіть Господа, усі вірні Його! Оберігає Господь відданих [Йому] та відплачує сповна гордим.
24 Budite hrabri i jaka srca, svi koji se u Jahvu uzdate!
Будьте мужніми й зміцніться серцем, усі, хто на Господа сподівається.
