Psalmi 22
1 Zborovođi. Po napjevu “Košuta u zoru”. Psalam. Davidov. Bože moj, Bože moj, zašto si me ostavio? Daleko si od ridanja moga.
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Bože moj, vičem danju, al'ne odvraćaš; noću vapijem i nema mi počinka.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 A ipak, ti u Svetištu prebivaš, Nado Izraelova!
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 U tebe se očevi naši uzdaše, uzdaše se, i ti ih izbavi;
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 k tebi su vikali i spasavali se, u tebe se uzdali, i postidjeli se nisu.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 A ja, crv sam, a ne čovjek, ruglo ljudi i naroda prezir.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Koji me vode, podruguju se meni, razvlače usne, mašu glavom:
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 “U Jahvu se on uzda, neka ga sad izbavi, neka ga spasi ako mu omilje!”
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Iz krila majčina ti si me izveo, mir mi dao na grudima majke.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Tebi sam predan iz materine utrobe, od krila majčina ti si Bog moj.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Ne udaljuj se od mene, blizu je nevolja, a nikog nema da mi pomogne.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Opkoliše me junci mnogobrojni, bašanski bikovi okružiše mene.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Ždrijela svoja razvaljuju na me k'o lav koji plijen kida i riče.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Kao voda razlih se, sve mi se kosti rasuše; srce mi posta poput voska, topi se u grudima mojim.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Grlo je moje kao crijep suho, i moj se jezik uz nepce slijepi: u prah smrtni bacio si mene.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Opkolio me čopor pasa, rulje me zločinačke okružile. Probodoše mi ruke i noge,
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 sve kosti svoje prebrojiti mogu, a oni me gledaju i zure na me.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Haljine moje dijele među sobom i kocku bacaju za odjeću moju.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Ali ti, o Jahve, daleko mi ne budi; snago moja, pohiti mi u pomoć!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Dušu moju istrgni maču, iz šapa pasjih život moj.
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Spasi me iz ralja lavljih i jadnu mi dušu od rogova bivoljih!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 A sada, braći ću svojoj naviještat' ime tvoje, hvalit ću te usred zbora.
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 “Koji se bojite Jahve, hvalite njega! Svi od roda Jakovljeva, slavite njega! Svi potomci Izraelovi, njega se bojte!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Jer nije prezreo ni zaboravio muku jadnika, i nije sakrio lice svoje od njega; kad ga je zazvao, on ga je čuo.”
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Zato ću te hvaliti u zboru veliku, pred vjernicima tvojim izvršit' zavjete.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Siromasi će jesti i nasitit će se, hvalit će Jahvu koji traže njega: nek' živi srce vaše dovijeka!
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Spomenut će se i Jahvi se vratit' svi krajevi zemlje; pred njim će n§icÄe pasti sve obitelji pogana.
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 Jer Jahvino je kraljevstvo, on je vladar pucima.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Njemu će se jedinom klanjati svi koji snivaju u zemlji, pred njim se sagnuti svi koji u prah silaze. I moja će duša za njega živjeti,
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 njemu će služiti potomstvo moje. O Gospodu će se pripovijedat'
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 slijedećem koljenu, o njegovoj pravdi naviještati narodu budućem: “Ovo učini Jahve!”
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
