Psalmi 129

1 Hodočasnička pjesma. “Mnogo su me od mladosti tlačili” - neka rekne sad Izrael!

Пісня проча́н.

2 “Mnogo su me od mladosti tlačili, ali me ne svladaše.

Багато гноби́ли мене від юна́цтва мого́, та мене не поду́жали!

3 Po leđima su mojim orači orali, duge brazde povlačili.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

4 Al' Jahve pravedni isiječe užeta zlikovcima!”

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

5 Nek' se postide i uzmaknu svi koji mrze Sion!

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

6 Nek' budu k'o trava na krovu što povene prije nego je počupaju.

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

7 Žetelac njome ne napuni ruku ni naručje onaj koji veže snopove.

що нею жмені своєї жнець не напо́внить, ані обере́мка свого в'яза́льник,

8 A prolaznici nek' ne reknu: “Blagoslov Jahvin nad vama! Blagoslivljamo vas imenom Jahvinim!”

і не скаже прохо́жий до них: „Благослове́ння Господнє на вас, благословля́ємо вас Ім'я́м Господа!“