Psalmi 119
1 ALEF Blaženi oni kojih je put neokaljan, koji hode po Zakonu Jahvinu!
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Blaženi oni koji čuvaju propise njegove, čitavim srcem njega traže;
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 koji ne čine bezakonje, već hode putovima njegovim.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Naredbe si svoje dao da se brižno čuvaju.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 O, kad bi čvrsti bili putovi moji da tvoja čuvam pravila!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Neću se postidjeti tada kad budem pazio na zapovijedi tvoje.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Slavit ću te u čestitosti srca kad naučim sudove pravde tvoje.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Tvoja ću pravila čuvati: ne zapusti me nikada!
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 BET Kako će mladić čistim sačuvati put svoj? Čuvajući riječi tvoje.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Svim srcem svojim tebe tražim; ne daj da zastranim od zapovijedi tvojih.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 U srce pohranih riječ tvoju da protiv tebe ne sagriješim.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Blagoslovljen si, o Jahve, nauči me svojim pravilima.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Usnama svojim navješćujem sudove usta tvojih.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Putu se propisa tvojih radujem više no svemu bogatstvu.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 Razmišljat ću o naredbama tvojim i putove ću tvoje razmatrat'.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Uživat ću u pravilima tvojim, riječi tvojih neću zaboravit'.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 GIMEL Milostiv budi meni, sluzi svojem, da živim i tvoje riječi čuvam.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Otvori oči moje da gledam divote tvoga Zakona!
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Ja sam došljak na zemlji, zapovijedi svoje nemoj od mene skrivati!
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Duša mi gine u svako doba žudeći za tvojim odlukama.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Oholima ti si zaprijetio: prokleti koji odstupaju od zapovijedi tvojih.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Uzmi s mene rug i sramotu, jer tvoje ja čuvam propise.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Pa nek' se sastaju knezovi i proti meni govore, tvoj sluga razmišlja o pravilima tvojim.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 Jer tvoja su svjedočanstva uživanje moje, tvoja su pravila moji savjetnici.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 DALET Moja duša leži u prašini: po riječi svojoj vrati mi život.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Kazivao sam ti svoje putove i ti si me čuo: pravilima me svojim nauči.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Pokaži mi put odredaba svojih i o čudesima ću tvojim razmišljat'.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Suze roni duša moja od žalosti: po riječi svojoj ti me podigni!
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Daleko me drži od puta zablude i Zakonom me svojim obdari!
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Put istine ja sam odabrao, pred oči sam stavio odluke tvoje.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Uz propise tvoje ja čvrsto prianjam, o Jahve, nemoj me postidjeti!
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Ja kročim putem zapovijedi tvojih jer si mi prosvijetlio srce.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 HE Pokaži mi, Jahve, stazu pravila svojih i ja ću je čuvati do kraja.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Pouči me da se tvoga držim Zakona i čuvat ću ga svim srcem.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Uputi me stazom svojih zapovijedi, jer ja u njoj uživam.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Prikloni mi srce propisima svojim, a ne k pohlepi!
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Odvrati moje oči da ne vide ništavost, život mi čuvaj na putu svojemu!
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Ispuni svom sluzi obećanje koje si onima dao što te se boje.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Ukloni sramotu od koje strahujem, jer divni su tvoji sudovi.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Evo, čeznem za naredbama tvojim: pravdom me svojom poživi.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 VAU Nek' milost tvoja, o Jahve, dođe na mene i spasenje tvoje po tvom obećanju.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Odgovorit ću onima koji me ruže, jer se uzdam u riječ tvoju.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Od mojih usta ne oduzmi riječ istine, jer se uzdam u sudove tvoje.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Tvoj ću Zakon čuvati uvijek i dovijeka.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Hodit ću putem prostranim, jer naredbe tvoje istražujem.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Pred kraljevima o tvojim ću propisima govorit' i zbunit' se neću.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 U zapovijedima tvojim moja je naslada jer ih ljubim.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Prema zapovijedima tvojim ja podižem ruke i o tvojim odredbama razmišljam.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 ZAJIN Spomeni se svoje riječi sluzi svojem kojom si mi dao nadu.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 U nevolji sva mi je utjeha što mi život čuva riječ tvoja.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Oholice me napadaju žestoko, ali ja od tvog Zakona ne odstupam.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Sjećam se, o Jahve, davnih sudova tvojih i to me tješi.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Bijes me hvata zbog grešnika koji tvoj Zakon napuštaju.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Tvoje su mi naredbe pjesma u zemlji kojom putujem.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Noću se spominjem, Jahve, imena tvojega i tvoj čuvam Zakon.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Evo što je želja moja: čuvati tvoje odredbe.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 HET Dio je moj, o Jahve - rekoh - da tvoje čuvam riječi.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Svim srcem lice tvoje ganuti hoću: smiluj mi se po svom obećanju.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Promislio sam putove svoje i k tvojem sam svjedočanstvu upravio noge.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Hitam i ne oklijevam da zapovijedi tvoje čuvam.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Opletoše me užeta grešnika, ali tvoga Zakona ja ne zaboravljam.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 U ponoći ustajem da te slavim zbog pravednih tvojih odluka.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Prijatelj sam svima koji te se boje i koji tvoje čuvaju naredbe.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 Dobrote tvoje, Jahve, puna je zemlja; nauči me odredbama svojim.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 TET Učinio si dobro svom sluzi, Jahve, po riječi svojoj.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Nauči me razumu i znanju, jer u zapovijedi tvoje vjerujem.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Prije nego bjeh ponižen, lutao sam, ali sada tvoju čuvam riječ.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Ti si tako dobar i dobrostiv: nauči me pravilima svojim.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Oholi na me prijevare smišljaju, ali se ja svim srcem držim naredaba tvojih.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Srce im je poput sala bešćutno, a ja uživam u tvom Zakonu.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Dobro mi je što sam ponižen da bih tvoja naučio pravila.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Draži mi je zakon usta tvojih no tisuće zlatnika i srebrnika.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 JOD Tvoje me ruke stvoriše i oblikovaše; prosvijetli me da naučim zapovijedi tvoje.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Štovatelji tvoji videć' me vesele se, jer se u riječ tvoju ja pouzdah.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Znadem, o Jahve, da su ti sudovi pravedni i da si me s pravom ponizio.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Tvoja ljubav nek' mi bude tješiteljicom po obećanju koje si dao sluzi svom.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Nek' dođe na me milosrđe tvoje da poživim, jer Zakon tvoj moja je naslada.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Nek' se smetu oholi, jer me tlače nizašto, a ja ću o naredbama tvojim razmišljat'.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Nek' mi se priklone štovatelji tvoji i koji znaju tvoje zapovijedi.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Nek' mi srce savršeno bude u tvojim pravilima da ne budem postiđen.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 KAF Duša moja gine za tvojim spasenjem riječ tvoju željno čekam.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Oči mi čeznu za tvojom besjedom: kad ćeš mi donijeti utjehu?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Kao mijeh u dimu postadoh, ali pravila tvojih ne zaboravih.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Koliko dana ima sluga tvoj? Kad ćeš suditi progonitelje moje?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Oholnici mi jame iskopaše: oni ne rade po Zakonu tvojemu.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Sve zapovijedi tvoje istina su sama: nekriva me gone, pomozi mi.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Umalo me smrviše u zemlji, ali naredaba tvojih ja ne ostavljam.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Po svojoj me milosti poživi i čuvat ću svjedočanstvo tvojih usta.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 LAMED Dovijeka, o Jahve, riječ tvoja ostaje, stalna poput nebesa.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 od koljena do koljena tvoja je vjernost; učvrstio si zemlju i ona stoji.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Po tvojim zakonima stoje zauvijek jer sve tebi služi.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Da nije tvoj Zakon uživanje moje, propao bih u nevolji svojoj.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Naredaba tvojih neću zaboravit' dovijeka, jer po njima ti me oživljavaš.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Tvoj sam, Gospodine: spasi me, jer tvoje ja ištem naredbe.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Bezbožni vrebaju da me upropaste, ali ja na tvoje pazim propise.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Svakom savršenstvu vidim granicu, a zapovijed tvoja nema granica.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 MEM O, kako ljubim Zakon tvoj, po cio dan o njemu razmišljam.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Tvoja me zapovijed mudrijim učini od dušmana mojih jer ona je sa mnom vječito.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Umniji sam od svih svojih učitelja jer razmišljam o svjedočanstvima tvojim.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Razumniji sam i od staraca jer tvoje čuvam naredbe.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Zla puta klone mi se noge da riječ tvoju sačuvam.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Od tvojih sudova ne odstupam, jer ti si me poučio.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Kako su slatke nepcu mom riječi tvoje, od meda su slađe ustima mojim.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 Po tvojim naredbama postajem razuman, stoga mrzim sve putove lažne.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 NUN Tvoja riječ nozi je mojoj svjetiljka i svjetlo mojoj stazi.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Kunem se i čvrsto odlučujem, i riječ ću održati: pravedne ću tvoje slijedit' odluke.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 U nevolji sam velikoj, Jahve, po riječi me svojoj poživi.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Prinose usta mojih primi, Jahve, uči me sudovima svojim.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Život mi je u pogibelji neprestanoj, ali tvog Zakona ja ne zaboravljam.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Grešnici mi postaviše zamku, ali ne skrećem od tvojih naredaba.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Svjedočanstva tvoja vječna su mi baština, ona su radost mome srcu.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Prignuh srce da vrši naredbe tvoje uvijek i do kraja.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 SAMEK Ja mrzim one koji su dvostruka srca, a ljubim Zakon tvoj.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Ti si moj štit i moj zaklon, u tvoju se riječ ja uzdam.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Odstupite od mene, zlikovci: držat ću zapovijedi Boga svoga.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Podrži me po svom obećanju i živjet ću; nemoj da se u svojoj nadi postidim.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Pomozi mi i spasit ću se, na tvoja ću pravila svagda paziti.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Ti prezireš one koji odstupaju od pravila tvojih jer je lažna misao njihova.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 K'o hrđu zlotvore zemlje uklanjaš, zato ljubim tvoje propise.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Moje tijelo dršće od straha pred tobom, sudova tvojih ja se bojim.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 AJIN Činim što je pravo i pravedno, ne predaj me tlačiteljima mojim.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Založi se za slugu svojega da me ne satru oholice!
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Moje oči ginu od čežnje za spasenjem tvojim, za tvojom riječi pravednom.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Učini sluzi svom po svojoj dobroti i nauči me pravilima svojim.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Ja sam sluga tvoj: prosvijetli me da upoznam tvoje propise.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Čas je, o Jahve, da se javiš: oskvrnuše Zakon tvoj.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Stoga ljubim zapovijedi tvoje više no zlato, zlato žeženo.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Zato hodim po odredbama tvojim, mrski su mi svi lažni putovi.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 PE Divna su tvoja svjedočanstva, stoga ih čuva duša moja.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 Objava riječi tvojih prosvjetljuje, bezazlene urazumljuje.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Otvaram usta svoja zadahtan u žudnji jer čeznem za zapovijedima tvojim.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Obrati se k meni i milostiv mi budi kao onima koji ljube ime tvoje.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Korake mi upravljaj po svom obećanju da nikakva opačina ne ovlada mnome.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Izbavi me od nasilja ljudskog, i naredbe tvoje ja ću čuvati.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Licem svojim obasjaj slugu svog i nauči me pravilima svojim!
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Potoci suza potekoše mi iz očiju jer se Zakon tvoj ne čuva.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 SADE Pravedan si, Jahve, i pravi su sudovi tvoji.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Dao si Zakon pravedan i vjeran veoma.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Revnost me moja izjeda jer moji tlačitelji zaboravljaju riječi tvoje.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Tvoje su riječi prokušane veoma, zato ih tvoj sluga ljubi.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Malen sam i prezren, ali naredaba tvojih ne zaboravljam.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Pravda je tvoja pravda vječita i Zakon tvoj sama istina.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Tjeskoba me i nevolja snađe, al' tvoje su zapovijedi uživanje moje.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Vječna je pravda tvojeg svjedočanstva, prosvijetli me i živjet ću.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 KOF Iz svega srca vapijem, Jahve, usliši me: tvoja ću pravila čuvati.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 K tebi vapijem, spasi me, tvojeg ću se držat' svjedočanstva.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Pretječem zoru i molim za pomoć, u tvoje se riječi uzdam.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Oči moje straže noćne pretječu da razmišljam o besjedi tvojoj.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Po svojoj dobroti, Jahve, glas mi poslušaj, i po svojoj odluci poživi me.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Primiču se koji me podlo progone, daleko su oni od Zakona tvojega.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 A ti si blizu, Jahve, i vjerne su sve zapovijedi tvoje.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Odavno znam za tvoje propise da si ih sazdao zasvagda.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 REŠ Pogledaj na nevolju moju, izbavi me, jer Zakona tvog ne zaboravih.
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Parnicu moju brani, po svom obećanju poživi me!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Daleko je spasenje od grešnika jer za pravila tvoja ne mare.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Veliko je, o Jahve, tvoje smilovanje: po odlukama svojim poživi me.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Mnogi me progone i tlače, od tvojih svjedočanstava ja ne odstupam.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Otpadnike vidjeh i zgadiše mi se jer tvojih riječi ne čuvaju.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Gle, naredbe tvoje ljubim, o Jahve: po dobroti svojoj poživi me.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Srž je riječi tvoje istina, vječan je sud pravde tvoje.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 ŠIN Mogućnici me progone nizašto, al' samo pred tvojim riječima srce mi dršće.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Radujem se besjedama tvojim kao onaj koji se domogao velika plijena.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 Mrzim na laž, grsti mi se ona, a ljubim tvoj Zakon.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Sedam puta na dan tebe hvalim zbog pravednih sudova tvojih.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Koji tvoj Zakon ljube, velik mir uživaju, ni o što se oni ne spotiču.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Pomoć tvoju čekam, o Jahve, tvoje zapovijedi izvršavam.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Moja duša čuva propise tvoje i ljubi ih veoma.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Čuvam tvoje naredbe i svjedočanstvo tvoje, jer svi su putovi moji pred tobom.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 TAU Vapaj moj, Jahve, nek' do tebe dopre, po svojoj me riječi prosvijetli.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Nek' molitva moja dođe pred lice tvoje, po svojoj me riječi izbavi.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Usne moje nek' zapjevaju pohvalnu pjesmu jer si me naučio pravilima svojim.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Nek' mi pjeva jezik o riječi tvojoj, jer zapovijedi su tvoje sve pravedne.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Nek' mi ruka tvoja na pomoć bude jer odabrah tvoje naredbe.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Jahve, za tvojim spasenjem čeznem, uživam u tvom Zakonu.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Nek' živi duša moja i neka te hvali, a tvoji sudovi nek' mi na pomoć budu!
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 K'o ovca izgubljena ja zalutah: o, potraži slugu svojega jer zapovijedi tvoje ja ne zaboravih.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
