< Psalmi 109 >
1 Zborovođi. Psalam. Davidov. Bože, diko moja, nemoj šutjeti!
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Usta bezbožna i prijevarna na me se otvaraju, govore mi jezikom lažljivim,
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 riječima me mržnje okružuju, bezrazložno me napadaju.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 Za moju me ljubav oni optužuju, a ja se samo molim.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Uzvraćaju mi zlo za dobro, mržnju za ljubav moju.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 “Digni protiv njega bezbožnika i tužitelj nek' mu stane zdesna!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Kad mu se bude sudilo, nek' bude osuđen, i molitva mu se za grijeh uzela!
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Dani njegovi nek' budu malobrojni, njegovu službu nek' dobije drugi!
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Djeca njegova nek' postanu siročad, a njegova žena udovica!
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Nek' mu djeca budu skitnice, prosjaci, nek' budu bačena iz opustjelih domova!
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Nek' mu lihvar prigrabi sav posjed, tuđinci nek' razgrabe plod muke njegove!
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Nitko ne imao prema njemu samilosti, nitko se ne smilovao siročadi njegovoj!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Neka mu se zatre potomstvo, u drugome koljenu neka se utrne ime njegovo!
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Spominjao se Jahve grijeha njegovih, i grijeh njegove majke nek' se ne izbriše:
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 nek budu svagda Jahvi pred očima! Neka se sa zemlje izbriše spomen njihov!”
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Jer se ne spomenu da čini milosrđe, već proganjaše bijedna i uboga i u smrt gonjaše čovjeka srca shrvana.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Prokletstvo je ljubio, pa neka ga stigne; blagoslova ne htjede, daleko nek' je od njega!
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Prokletstvom nek' se odjene kao haljinom, neka kao voda uđe u njega i kao ulje u kosti njegove.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Bilo mu haljinom kojom se pokriva, pojas kojim se svagda paše!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Tako nek' plati Jahve tužiteljima mojim koji zlo govore protiv duše moje!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 A ti, Jahve, Gospode, rad imena svog zauzmi se za me, spasi me jer je dobrostiva ljubav tvoja!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Jer bijedan sam i ubog, i srce je moje ranjeno u meni.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 K'o sjena što se naginje ja nestajem, progone me kao skakavca.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Od posta mi koljena klecaju i tijelo moje omrša.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Ruglom sam njima postao, kimaju glavom kad me vide.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Pomozi mi, Jahve, Bože moj, po doborti me svojoj spasi!
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Nek' upoznaju da je ovo ruka tvoja i da si ti ovo učinio, Jahve!
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Oni nek' proklinju, ti blagoslivljaj; nek' se postide koji se na me podižu, a sluga tvoj nek' se raduje!
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Stidom nek' se odjenu tužitelji moji i sramotom svojom nek' se k'o plaštem pokriju!
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Slavit ću Jahvu iz svega grla i hvalit' ga u veliku mnoštvu
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 jer stoji s desne siromahu da mu dušu spasi od sudaca.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!