< Psalmi 107 >
1 Hvalite Jahvu jer je dobar, jer je dovijeka ljubav njegova!
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Tako nek' reknu svi otkupljenici koje Jahve otkupi iz ruke dušmanske
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 i koje skupi iz svih zemalja, s istoka i sa zapada, sa sjevera i s juga.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Lutahu pustinjom, u samoći pustoj, puta ne nalazeć' do naseljena grada.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Gladni su bili, žeđu izmoreni, duša je klonula u njima.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi, i on ih istrže iz svih nevolja.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 Pravim ih putem pÓovede da stignu ka gradu naseljenu.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Jer gladnu dušu on nasiti, dušu izgladnjelu on napuni dobrima.
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 U mraku sjeđahu i u tmini, sputani bijedom i gvožđima,
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 jer su prkosili besjedama Božjim i prezreli naum Svevišnjega.
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Srce im stoga skrši patnjama: posrtahu, a ne bješe nikog da im pomogne.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Izvede ih iz tmina i mraka, raskide okove njihove.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Jer razbi vrata mjedena i gvozdene polomi zasune.
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Zbog svojih bezakonja bolovahu oni, ispaštajuć' svoje opačine:
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 svako se jelo gadilo duši njihovoj, do vrata smrti oni dođoše.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Riječ svoju posla da ih ozdravi i život im spasi od jame grobne.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 Nek' prinose žrtve zahvalnice i kličući nek' djela njegova kazuju!
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Oni koji lađama zaploviše morem da po vodama silnim trguju:
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 oni vidješe djela Jahvina, čudesa njegova na pučini.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 On reče i olujni se vjetar uzvitla što u visinu diže valove mora.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Do neba se dizahu, u bezdan se spuštahu, u nevolji duša im ginula.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Teturahu i posrtahu kao pijani, sva ih je mudrost izdala.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Tada zavapiše Jahvi u svojoj tjeskobi i on ih istrže iz svih nevolja.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Smiri oluju u tih povjetarac, valovi morski umukoše.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 Obradovaše se tišini, u željenu luku on ih povede.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Neka hvale Jahvu za dobrotu njegovu, za čudesa njegova sinovima ljudskim!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Neka ga uzvisuju u narodnom zboru, neka ga hvale u vijeću staraca!
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 On pretvori rijeke u pustinju, a izvore vodene u žednu zemlju;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 plodonosnu zemlju u slanu pustaru zbog zloće žitelja njezinih.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 On obrati pustinju u jezero, a zemlju suhu u vodene izvore
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 i naseli ondje izgladnjele te podigoše grad gdje će živjeti.
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 Zasijaše njive, posadiše vinograde što im doniješe obilnu ljetinu.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 I on ih blagoslovi te se namnožiše silno i stada im se ne smanjiše.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Prorijeđeni bjehu i prezreni pod teretom patnja i nevolja.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Onaj što izlijeva prezir na knezove pusti ih da po bespuću pustom lutaju.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 Iz nevolje pÓodiže ubogog i obitelji k'o stada ÓumnožÄi.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Videć' to, čestiti neka se raduju, a zloća neka sebi usta začepi!
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Tko je mudar nek' o svemu tom razmišlja i nek' uvidi dobrotu Jahvinu!
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!