< Mudre Izreke 9 >
1 Mudrost je sazidala sebi kuću, i otesala sedam stupova.
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 Poklala je svoje klanice, pomiješala svoje vino i postavila svoj stol.
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 Poslala je svoje djevojke da objave svrh gradskih visina:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 “Tko je neiskusan, neka se svrati ovamo!” A nerazumnima govori:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 “Hodite, jedite od mojega kruha i pijte vina koje sam pomiješala.
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Ostavite ludost, da biste živjeli, i hodite putem razboritosti.”
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Tko poučava podrugljivca, prima pogrdu, i tko prekorava opakoga, prima ljagu.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Ne kori podsmjevača, da te ne zamrzi; kori mudra, da te zavoli.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Pouči mudroga, i bit će još mudriji; uputi pravednoga, i uvećat će se njegovo znanje.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 Gospodnji strah početak je mudrosti, a razboritost je spoznaja Presvetog.
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 “Po meni ti se umnožavaju dani i množe ti se godine života.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 Ako si mudar, sebi si mudar; budeš li podsmjevač, sam ćeš snositi.”
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 Gospođa ludost puna je strasti, prosta je i ne zna ništa.
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 I sjedi na vratima svoje kuće na stolici, u gradskim visinama,
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 te poziva one koji prolaze putem, koji ravno idu svojim stazama:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 “Tko je neiskusan, neka se svrati ovamo!” I nerazumnomu govori:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 “Kradena je voda slatka i ugodno je potajno jesti kruh.”
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
18 A on ne zna da su Sjene ondje, da uzvanici njezini počivaju u Podzemlju. (Sheol )
І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! (Sheol )