Mudre Izreke 6
1 Sine moj, kad jamčiš bližnjemu svojem i daš svoju ruku drugome,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 vezao si se vlastitim usnama, uhvatio se riječima svojih usta;
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 učini onda ovo, sine moj: oslobodi se! Jer si dopao u ruke bližnjemu svojemu; idi, baci se preda nj i salijeći bližnjega svoga.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Ne daj sna svojim očima ni drijema svojim vjeđama;
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 otmi se kao gazela iz mreže i kao ptica iz ruku ptičaru.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Idi k mravu, lijenčino, promatraj njegove pute i budi mudar:
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 on nema vođe, nadzornika, ni nadstojnika,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 ljeti se sebi brine za hranu i prikuplja jelo u doba žetve.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 A ti, dokle ćeš, lijenčino, spavati? Kad ćeš se dići oda sna svoga?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 Još malo odspavaj, još malo odrijemaj, još malo podvij ruke za počinak
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 i doći će tvoje siromaštvo kao skitač i tvoja oskudica kao oružanik.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 Nevaljalac i opak čovjek hodi s lažljivim ustima;
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 namiguje očima, lupka nogama, pokazuje prstima;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 prijevare su mu u srcu, snuje zlo u svako doba, zameće svađe.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Zato će mu iznenada doći propast, i učas će se slomiti i neće mu biti lijeka.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 Šest je stvari koje Gospod mrzi, a sedam ih je gnusoba njegovu biću:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 ohole oči, lažljiv jezik, ruke koje prolijevaju krv nevinu,
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 srce koje smišlja grešne misli, noge koje hitaju na zlo,
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 lažan svjedok koji širi laži, i čovjek koji zameće svađe među braćom.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 Sine moj, čuvaj zapovijedi oca svoga i ne odbacuj nauka matere svoje.
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Priveži ih sebi na srce zauvijek, ovij ih oko svoga grla;
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 da te vode kada hodiš, da te čuvaju kada spavaš i da te razgovaraju kad se probudiš.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 Jer je zapovijed svjetiljka, pouka je svjetlost, opomene stege put su života;
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 da te čuvaju od zle žene, od laskava jezika tuđinke.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Ne poželi u svom srcu njezine ljepote i ne daj da te osvoji trepavicama svojim,
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 jer bludnici dostaje i komad kruha, dok preljubnica lovi dragocjeni život.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Može li tko nositi oganj u njedrima a da mu se odjeća ne upali?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Može li tko hoditi po živom ugljevlju a svojih nogu da ne ožeže?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 Tako biva onomu tko ide k ženi svoga bližnjega: neće ostati bez kazne tko god se nje dotakne.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Ne sramote li lupeža sve ako je krao da gladan utoli glad:
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 uhvaćen, on sedmerostruko vraća i plaća svim imanjem kuće svoje.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 Nerazuman je, dakle, tko se upušta s preljubnicom; dušu svoju gubi koji tako čini.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Bruke i sramote dopada i rug mu se nikad ne briše.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 Jer bijesna je ljubomornost u muža: on ne zna za milost u osvetni dan;
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 ne pristaje ni na kakav otkup i ne prima ma kolike mu darove dao.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
