Mudre Izreke 5
1 Sine moj, čuj moju mudrost, prigni uho mojoj razboritosti
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 da sačuvaš oprez, da ti usne zadrže znanje.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Jer s usana žene preljubnice kaplje med i nepce joj je glađe od ulja,
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 ali je ona naposljetku gorka kao pelin, oštra kao dvosjekli mač.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Ona ne pazi na put života, ne mari što su joj staze kolebljive.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Zato me sada poslušaj, sine, i ne odstupaj od riječi mojih usta.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Neka je put tvoj daleko od nje i ne približuj se vratima njezine kuće,
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 da drugima ne bi dao svoju slavu i okrutnima svoje godine;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 da se ne bi tuđinci nasitili tvoga dobra i da tvoja zaslužba ne ode u tuđu kuću;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 da ne ridaš na koncu kad ti nestane tijela i puti
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 i da ne kažeš: “Oh, kako sam mrzio pouku i kako mi je srce preziralo ukor!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 I ne slušah glasa svojih učitelja, niti priklonih uho onima što me poučavahu.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 I umalo ne zapadoh u svako zlo, usred zbora i zajednice!”
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Pij vodu iz svoje nakapnice i onu što teče iz tvoga studenca.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Moraju li se tvoji izvori razlijevati i tvoji potoci teći ulicama?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Nego neka oni budu samo tvoji, a ne i tuđinaca koji su uza te.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Neka je blagoslovljen izvor tvoj i raduj se sa ženom svoje mladosti:
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 neka ti je kao mila košuta i ljupka gazela, neka te grudi njene opajaju u svako doba, njezina ljubav zatravljuje bez prestanka!
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 TÓa zašto bi se, sine moj, zanosio preljubnicom i grlio tuđinki njedra?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Jer pred Jahvinim su očima čovjekovi putovi i on motri sve njegove staze.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Opakoga će uhvatiti njegova zloća i sapet će ga užad njegovih grijeha.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Umrijet će jer nema pouke, propast će zbog svoje goleme gluposti.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
