< Mudre Izreke 30 >
1 Riječi Agura, sina Jakeova, iz Mase; proročanstvo njegovo za Itiela, za Itiela i Ukala.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Da, preglup sam da bih bio čovjek i nemam razbora čovječjeg.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Ne stekoh mudrosti i ne poznajem znanosti svetih!
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Tko uzađe na nebo i siđe? Tko uhvati vjetar u šake svoje? Tko sabra vode u plašt svoj? Tko postavi krajeve zemaljske? Kako se zove i kako mu se zove sin? Znaš li?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Svaka je Božja riječ prokušana, štit onima koji se u nj uzdaju.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Ne dodaji ništa njegovim riječima, da te ne prekori i ne smatra lažljivim.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Za dvoje te molim, ne uskrati mi, dok ne umrem:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 udalji od mene licemjernu i lažnu riječ; ne daj mi siromaštva ni bogatstva: hrani me kruhom mojim dostatnim;
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 inače bih, presitivši se, zatajio tebe i rekao: “Tko je Jahve?” Ili bih, osiromašivši, krao i oskvrnio ime Boga svojega.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Ne klevetaj sluge gospodaru njegovu, jer bi te mogao kleti i ti morao okajati.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Ima izrod koji kune oca svoga i ne blagoslivlje majke svoje!
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 Izrod koji za se misli da je čist, a od kala svojeg nije opran!
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 Izrod uznositih očiju koji visoko diže svoje trepavice!
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 Izrod komu su zubi mačevi i očnjaci noževi da proždiru nesretnike na zemlji i siromahe među ljudima!
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Pijavica ima dvije kćeri: “Daj! Daj!” Postoje tri stvari nezasitne i četiri koje ne kažu: “Dosta!”
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Carstvo smrti, jalova utroba, zemlja nikad gasna vode i vatra koja nikad ne kaže: “Dosta!” (Sheol )
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol )
17 Oko koje se ruga ocu i odriče posluh majci iskljuvat će potočni gavrani i izjesti mladi orlovi.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Troje mi je nedokučivo, a četvrto ne razumijem:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 put orlov po nebu, put zmijin po stijeni, put lađin posred mora i put muškarčev djevojci.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Takav je put preljubnice: najede se, obriše usta i veli: “Nisam sagriješila.”
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Od troga se zemlja ljulja, a četvrtoga ne može podnijeti:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 od roba kad postane kralj i kad se prostak kruha nasiti,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 od puštenice kad se uda i sluškinje kad istisne svoju gospodaricu.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Četvero je maleno na zemlji, ali mudrije od mudraca:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 mravi, nejaki stvorovi, koji sebi ljeti spremaju hranu;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 jazavci, stvorovi bez moći, što u stijeni grade sebi stan;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 skakavci, koji nemaju kralja, a svi idu u poretku;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 gušter, što se rukama hvata, a prodire u kraljevske palače.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Troje ima lijep korak, a četvero lijepo hodi:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 lav, junak među zvijerima, koji ni pred kim ne uzmiče;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 pijetao što se odvažno šeće među kokošima; jarac koji vodi stado; i kralj sa svojom vojskom.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Ako si ludovao oholeći se ili to svjesno činio, stavi ruku na usta.
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Kad se mlijeko metÄe, izlazi maslac; kad se nos pritisne, poteče krv; kad se srdžba potisne, dobiva se spor.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.