< Mudre Izreke 22 >
1 Dobro je ime bolje od velika bogatstva, i bolja je naklonost od srebra i zlata.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Bogataš se i siromah sreću: obojicu ih Jahve stvori.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Pametan čovjek vidi zlo i skrije se, a glupaci idu bezbrižno i trpe kaznu.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Nagrada je poniznosti strah Gospodnji, bogatstvo, čast i život.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Trnje i zamke su na putu varalici: tko čuva život svoj, daleko je od oboga.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Upućuj dijete prema njegovu putu, pa kad i ostari, neće odstupiti od njega.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Bogataš vlada nad siromasima, a dužnik je sluga vjerovniku.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Tko sije nepravdu, žanje nesreću, i šiba njegova gnjeva udarit će njega samog.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Milostivo se oko blagoslivlje, jer daje od svog kruha siromahu.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Otjeraj podsmjevača i prestat će svađe i nestat će nesloga i pogrda.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Jahve ljubi čisto srce, i tko je ljubeznih usana, kralj mu je prijatelj.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Pogled Jahvin čuva znanje, Jahve pomućuje riječi bezbožnika.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Lijenčina veli: “Lav je vani, nasred trga poginuo bih.”
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Duboka jama usta su preljubnice, i na koga se Jahve srdi, pada onamo.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Ludost prianja uza srce djetinje: šiba pouke otklanja je od njega.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Tko tlači siromaha, taj mu koristi; tko daje bogatašu, samo mu šteti.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Riječi mudraca: Prigni uho svoje i čuj riječi moje i upravi svoje srce mojem znanju,
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 jer milina je ako ih čuvaš u nutrini svojoj, i kad ti budu sve spremne na usnama tvojim.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Da bi uzdanje tvoje bilo u Jahvi, upućujem danas i tebe.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Napisah ti trideset što savjeta što pouka
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 da te poučim riječima istine, da uzmogneš pouzdanim riječima odgovoriti onomu tko te zapita.
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Nemoj pljačkati siromaha zato što je siromah i ne gazi ubogoga na sudu.
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 Jer će Jahve parbiti parbu njihovu i otet će život onima koji ga njima otimlju.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Ne druži se sa srditim i ne idi s čovjekom jedljivim
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 da se ne bi privikao na staze njegove i namjestio zamku duši svojoj.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Ne budi među onima koji daju ruku, koji jamče za dugove:
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 ako nemaš čime nadoknaditi, zašto da ti oduzmu i postelju ispod tebe?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Ne pomiči prastare međe koju su postavili oci tvoji.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Jesi li vidio čovjeka vična poslu svom: takav ima pristup kraljevima i ne služi prostacima.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.