Mudre Izreke 20
1 Vino je podsmjevač, žestoko piće bukač, i tko se njima odaje neće steći mudrosti.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Kraljev je gnjev kao rika lavlja: tko ga izaziva, griješi protiv sebe samog.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Čast je čovjeku ustegnuti se od raspre, a tko je bezuman počinje svađu.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Lijenčina u jesen ne ore: u doba žetve on traži, i ništa nema.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Savjet je u srcu čovječjem voda duboka i razuman će je čovjek iscrpsti.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Mnogi se naziva dobrim čovjekom, ali tko će naći vjerna čovjeka?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Pravednik hodi u bezazlenosti svojoj: blago sinovima njegovim poslije njega!
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Kralj koji sjedi na stolici sudačkoj istražuje svako zlo svojim očima.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Tko može reći: “Očistih srce svoje, oprah se od grijeha svoga?”
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Dvojaki utezi i dvojaka mjera mrski su Jahvi podjednako.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 I dijete se poznaje po onome što čini, je li čisto i pravedno djelo njegovo.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 I uho koje čuje i oko koje vidi, oboje je Jahve načinio.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Ne ljubi sna, da ne osiromašiš; otvori oči svoje i nasitit ćeš se kruha.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 “Loše, loše”, govori kupac, a kad ode, hvali se dobrom kupovinom.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Ima zlata i mnogih bisera, ali su mudre usne najdragocjeniji nakit.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Uzmi haljinu onomu tko je jamčio za drugoga; oplijeni njega umjesto tuđinca.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Sladak je čovjeku kruh prijevare, ali mu se usta poslije napune pijeskom.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Naumi se provode savjetom: zato dobro razmisli pa vodi boj!
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Tko okolo kleveće, otkriva tajne: zato se ne miješaj s onim komu su usne uvijek otvorene.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Tko kune oca svoga i majku svoju svjetiljka mu se gasi usred tmine.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Od početka brzo stečeno imanje na koncu nije blagoslovljeno.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Nemoj govoriti: “Osvetit ću se za zlo”; čekaj Jahvu, i on će te spasiti.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Mrski su Jahvi dvojaki utezi, i kriva mjera ne valja.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Od Jahve su koraci čovječji, i kako da čovjek razumije svoj put?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Zamka je čovjeku nesmotreno reći: “Ovo je sveto”, a poslije promišljati što je zavjetovao.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Mudar kralj umije izlučiti opake i stavlja ih pod točkove.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Svjetiljka je Gospodnja duh čovječji: ona istražuje sve do dna utrobe.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Dobrota i vjernost čuvaju kralja, jer dobrotom utvrđuje prijestol svoj.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Ljepota je mladićima njihova snaga, a starcima je ures sijeda kosa.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Krvave masnice očiste zlo i udarci pročiste odaje utrobe.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
