Mudre Izreke 19
1 Bolji je siromah koji živi u nedužnosti nego čovjek opakih usana i k tomu bezuman.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Revnost bez razboritosti nije dobra, i tko brzo hoda, spotiče se.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 Ludost čovjeku kvari život, a srce mu se ljuti na Jahvu!
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Bogatstvo pribavlja mnoge prijatelje, a siromaha i njegov prijatelj ostavlja.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 Lažljiv svjekok ne ostaje bez kazne, i tko širi laži, neće uteći.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Mnogi laskaju licu odličnikovu i svatko je prijatelj čovjeku darežljivu.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 Na siromaha mrze sva braća njegova, još više se udaljuju od njega prijatelji njegovi: on hlepi za dobrim riječima, ali ih ne nalazi!
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 Tko stječe razboritost, ljubi sebe, a tko čuva razum, nalazi sreću.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 Lažljiv svjedok ne ostaje bez kazne, i tko širi laži, propada.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Ne dolikuje bezumnomu živjeti raskošno, a još manje sluzi vlast nad knezovima.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 Um čovjeka usteže od srdžbe, a čast mu je oprostiti krivicu.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 Kraljev je gnjev kao rika lavlja, a njegova milost kao rosa bilju.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 Nesreća je ocu svojemu bezuman sin, i neprestano prokišnjavanje svađe su ženine.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 Kuća se i bogatstvo baštine od otaca, a od Jahve je žena razumna.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Lijenost navlači čovjeku dubok san i nemarna duša gladuje.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 Tko se drži zapovijedi, čuva život svoj, a tko ne pazi putove svoje, umire.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 Jahvi pozaima tko je siromahu milostiv, i on će mu platiti dobročinstvo.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Kažnjavaj sina svoga dok ima nade, ali ne idi za tim da ga ubiješ.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 Tko je jarostan, plaća globu, i kad ga štediš, samo uvećavaš njegov gnjev.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Slušaj savjet i primaj pouku, kako bi naposljetku postao mudar.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 Mnogo je namisli u srcu čovječjem, ali što Jahve naumi, to i bude.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 Dražest je čovjekova u dobroti njegovoj, i bolji je siromah od lažljivca.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 Strah Gospodnji daje život, i tko se njime ispuni, zlo ga ne pohodi.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 Lijenčina umače ruku u zdjelu, ali je ustima svojim ne prinosi.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 Udari podsmjehivača, i lud se opameti; ukori razumnog, i shvatit će znanje.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 Sin je sramotan i pokvaren tko zlostavlja oca i odgoni majku.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 Prestani, sine moj, slušati naputke koji odvode od riječi spoznaje!
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 Nevaljao se svjedok podruguje pravdi i usta opakih gutaju nepravdu.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Pripravljene su kazne podsmjevačima i udarci za leđa bezumnika.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
