Mudre Izreke 15
1 Blag odgovor ublažava jarost, a riječ osorna uvećava srdžbu.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 Jezik mudrih ljudi proslavlja znanje, a usta bezumnih prosipaju ludost.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Oči su Jahvine na svakome mjestu i budno motre i zle i dobre.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 Blaga je besjeda drvo života, a pakosna je rana duhu.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 Luđak prezire pouku oca svog, a tko ukor prima, pametno čini.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 U pravednikovoj je kući mnogo blaga, a opaki zarađuje propast svoju.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 Usne mudrih siju znanje, a srce je bezumnika nepostojano.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Žrtva opakog mrska je Jahvi, a mila mu je molitva pravednika.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Put opakih Jahvi je mrzak, a mio mu je onaj koji ide za pravicom.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Oštra kazna čeka onog tko ostavlja pravi put, a umrijet će tko mrzi ukor.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Podsmjevač ne ljubi onog tko ga kori: on se ne druži s mudrima.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 Veselo srce razvedrava lice, a bol u srcu tjeskoba je duhu.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Razumno srce traži znanje, a bezumnička se usta bave ludošću.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Svi su dani bijednikovi zli, a komu je srce sretno, na gozbi je bez prestanka.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Bolje je malo sa strahom Gospodnjim nego veliko blago i s njime nemir.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Bolji je obrok povrća gdje je ljubav nego od utovljena vola gdje je mržnja.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 Gnjevljiv čovjek zameće svađu, a ustrpljiv utišava raspru.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 Put je ljenivčev kao glogov trnjak, a utrta je staza pravednika.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 Mudar sin veseli oca, a bezumnik prezire majku svoju.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 Ludost je veselje nerazumnomu, a razuman čovjek pravo hodi.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Ne uspijevaju nakane kad nema vijećanja, a ostvaruju se gdje je mnogo savjetnika.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Čovjek se veseli odgovoru usta svojih, i riječ u pravo vrijeme - kako je ljupka!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 Jahve ruši kuću oholima, a postavlja među udovici.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Mrske su Jahvi zle misli, a dobrostive riječi mile su mu.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Tko se grabežu oda, razara svoj dom, a tko mrzi mito, živjet će.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Pravednikovo srce smišlja odgovor, a opakomu usta govore zlobom.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Daleko je Jahve od opakih, a uslišava molitvu pravednih.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 Bistar pogled razveseli srce i radosna vijest oživi kosti.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 Uho koje posluša spasonosan ukor prebiva među mudracima.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 Tko odbaci pouku, prezire vlastitu dušu, a tko posluša ukor, stječe razboritost.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Strah je Gospodnji škola mudrosti, jer pred slavom ide poniznost.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
