Brojevi 10
1 Jahve reče Mojsiju:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 “Napravi sebi dvije trube; napravi ih od kovana srebra. Neka ti služe za sazivanje zajednice i za pokretanje tabora.
„Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
3 Kad se u njih zatrubi, neka se sva zajednica skupi k tebi na ulazu u Šator sastanka.
І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
4 Ako li se zatrubi u jednu, neka se k tebi skupe glavari izraelski, tisućnici.
А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
5 Kad popratite trubljenje bojnim poklikom, neka krenu logori utaboreni na istočnoj strani.
А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
6 Kad popratite trubljenje bojnim poklikom po drugi put, neka krenu logori utaboreni s južne strane: neka se trubljenje poprati bojnim poklikom da oni krenu.
А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
7 Trubite i da skupite zajednicu, ali bez bojnog poklika.
А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
8 Neka u trube trube svećenici, sinovi Aronovi. Neka vam to bude trajnom uredbom za vaše naraštaje.
А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
9 Kad u svojoj zemlji pođete u rat na neprijatelja koji vas pritisne, zaorite na trube s bojnim poklikom, i Jahve, Bog vaš, sjetit će se vas i bit ćete izbavljeni od svojih neprijatelja.
А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
10 Na dan svoje svečanosti, svojih blagdana ili svojih mjesečevih mlađaka, dok prinosite svoje paljenice i pričesnice, trubite u trube. Neka to za vas bude spomen pred Bogom vašim. Ja sam Jahve, Bog vaš.”
А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
11 Druge godine drugoga mjeseca dvadesetog dana u mjesecu diže se oblak iznad Prebivališta svjedočanstva.
І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
12 Tada se Izraelci zapute iz Sinajske pustinje na svoja putovanja. Oblak se zaustavi u pustinji Paranu.
I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
13 Tako na Jahvinu zapovijed danu Mojsiju krenuše prvi put.
І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
14 Prva je krenula zastava tabora Judinih sinova u svojim četama. Nad njihovom vojskom bijaše Nahšon, sin Aminadabov;
І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
15 nad vojskom plemena Jisakarovaca stajaše Netanel, sin Suarov,
А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
16 a nad vojskom plemena Zebulunovaca bijaše Eliab, sin Helonov.
А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
17 Zatim, pošto je rastavljeno Prebivalište, krenuše Geršonovci i Merarijevci noseći Prebivalište.
І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
18 Potom krenu zastava tabora Rubenova u svojim četama. Nad njihovom vojskom bijaše Elisur, sin Šedeurov;
І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
19 nad vojskom plemena Šimunovaca stajao je Šelumiel, sin Surišadajev;
А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20 nad vojskom plemena Gadovaca bio je Elijasaf, sin Deuelov.
А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
21 Potom krenuše Kehatovci noseći posvećene predmete. Tako je Prebivalište bilo podignuto prije njihova dolaska.
І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
22 Onda krenu zastava tabora Efrajimovaca u svojim četama. Nad njihovom vojskom bijaše Elišama, sin Amihudov,
І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
23 nad vojskom plemena Manašeovaca stajaše Gamliel, sin Pedahsurov;
А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
24 nad vojskom plemena Benjaminovaca bijaše Abidan, sin Gidonijev.
А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
25 A kao zalazna straža za sve tabore krenu, u svojim četama, zastava tabora Danovaca. Nad njihovom je vojskom stajao Ahiezer, sin Amišadajev.
І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26 Nad vojskom plemena Ašerovaca bio je Pagiel, sin Okranov;
А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
27 a nad vojskom plemena Naftalijevaca bio je Ahira, sin Enanov.
А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
28 Takav je bio red putovanja Izraelaca svrstanih u svoje čete. Tako su putovali.
Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
29 Mojsije reče Hobabu, sinu Midjanca Reuela, Mojsijeva tasta: “Zaputili smo se u kraj o kojemu je Jahve rekao: 'Dat ću vam ga!' Pođi s nama i dobro ćemo ti činiti, jer je Jahve obećao sreću Izraelu.”
І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
30 “Ne idem”, odgovori mu, “nego se vraćam u svoju zemlju; k svojima se vraćam.”
Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
31 “Molim te, ne ostavljaj nas!” - reče. “Budući da znaš gdje nam se treba u pustinji utaboriti, valjat ćeš nam kao oči.
А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
32 Ako s nama pođeš, dobročinstva koja nam Jahve bude udijelio s tobom ćemo dijeliti.”
І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
33 Od Jahvina brda putovali su tri dana hoda. Kovčeg Jahvina saveza išao je pred njima ta tri dana hoda da im potraži mjesto odmora.
І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
34 Danju je opet Jahvin oblak bio nad njima, kako bi se iz tabora zaputili.
А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
35 Kad bi Kovčeg polazio, Mojsije bi rekao: “Ustani, Jahve! Neprijatelji tvoji neka se rasprše! Koji tebe mrze nek' bježe pred tobom!”
І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
36 A kad bi se zaustavljao, popratio bi: “Vrati se, o Jahve! Izraelu ti si tisuće bezbrojne!”
А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
