< Marko 13 >

1 Kad je izlazio iz Hrama, rekne mu jedan od njegovih učenika: “Učitelju, gledaj! Kakva li kamenja, kakvih li zdanja!”
І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке каміннє і яка будівля.
2 Isus mu odvrati: “Vidiš li ta veličanstvena zdanja? Ne, neće se ostaviti ni kamen na kamenu nerazvaljen.”
А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
3 Dok je zatim na Maslinskoj gori sjedio sučelice Hramu, upitaju ga nasamo Petar, Jakov, Ivan i Andrija:
А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей:
4 “Reci nam kada će to biti i na koji se znak sve to ima svršiti?”
Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись?
5 Tada im Isus poče govoriti: “Pazite da vas tko ne zavede.
Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів.
6 Mnogi će doći u moje ime i govoriti: Ja sam! I mnoge će zavesti.
Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть.
7 Kada pak čujete za ratove i za glasove o ratovima, ne uznemirujte se. Treba da se to dogodi, ali to još nije svršetak.”
Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець.
8 “Narod će ustati protiv naroda, kraljevstvo protiv kraljevstva. Bit će potresa po raznim mjestima, bit će gladi. To je početak trudova.”
Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя.
9 “Vi pak pazite sami na sebe. Predavat će vas vijećima i tući vas u sinagogama, pred upraviteljima i kraljevima stajat ćete zbog mene, njima za svjedočanstvo.
Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуваннє їм.
10 A treba da se najprije svim narodima propovijeda evanđelje.”
І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия.
11 “Kad vas budu vodili na izručenje, ne brinite se unaprijed što ćete govoriti, nego govorite što vam bude dano u onaj čas. Ta niste vi koji govorite, nego Duh Sveti.
Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий.
12 Predavat će na smrt brat brata i otac sina. Djeca će ustajati na roditelje i ubijati ih.
Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх.
13 Svi će vas zamrziti zbog imena moga. Ali tko ustraje do svršetka, bit će spašen.”
І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся.
14 “I kad vidite da grozota pustoši stoluje gdje joj nije mjesto - tko čita, neka razumije - koji se tada zateknu u Judeji, neka bježe u gore!
Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
15 Tko bude na krovu, neka ne silazi i ne ulazi u kuću da iz nje što uzme.
хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
16 I tko bude u polju, neka se ne okreće natrag da uzme ogrtač!”
і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
17 “Jao trudnicama i dojiljama u one dane!
Горе ж важким і годуючим під той час!
18 A molite da to ne bude zimi
Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19 jer će onih dana biti tjeskoba kakve ne bi od početka stvorenja, koje stvori Bog, sve do sada, a neće je ni biti.
Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20 I kad Gospodin ne bi skratio dane one, nitko se ne bi spasio. No poradi izabranih, koje on sebi izabra, skratio je on te dane.”
І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї.
21 Ako vam tada tko rekne: 'Evo Krista ovdje! Eno ondje!' - ne vjerujte.
І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри.
22 Ustat će doista lažni kristi i lažni proroci i tvorit će znamenja i čudesa da, bude li moguće, zavedu izabrane.
Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних.
23 Vi dakle budite na oprezu! Evo, prorekao sam vam sve!”
Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе.
24 Nego, u one dane, nakon one nevolje, sunce će pomrčati i mjesec neće više svijetljeti
Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого,
25 a zvijezde će s neba padati i sile će se nebeske poljuljati.
і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся.
26 Tada će ugledati Sina Čovječjega gdje dolazi na oblacima s velikom moći i slavom.
І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою.
27 I razaslat će anđele i sabrati svoje izabranike s četiri vjetra, s kraja zemlje do na kraj neba.”
І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба.
28 A od smokve se naučite prispodobi! Kad joj grana već omekša i lišće potjera, znate: ljeto je blizu.
Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто.
29 Tako i vi kad vidite da se to zbiva, znajte: blizu je, na vratima!
Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима.
30 Zaista, kažem vam, ne, neće uminuti naraštaj ovaj dok se sve to ne zbude.
Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся.
31 Nebo će i zemlja uminuti, ali riječi moje ne, neće uminuti.”
Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть.
32 “A o onom danu i času nitko ne zna, pa ni anđeli na nebu, ni Sin, nego samo Otac.”
Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець.
33 “Pazite! Bdijte jer ne znate kada je čas.
Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора.
34 Kao kad ono čovjek neki polazeći na put ostavi svoju kuću, upravu povjeri slugama, svakomu svoj posao, a vrataru zapovjedi da bdije.
Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував.
35 Bdijte, dakle, jer ne znate kad će se domaćin vratiti - da li uvečer ili o ponoći, da li za prvih pijetlova ili ujutro -
Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці; )
36 da vas ne bi našao pozaspale ako iznenada dođe.”
щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих.
37 “Što vama kažem, svima kažem: Bdijte!”
Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.

< Marko 13 >