Luka 23
1 I ustade sva ona svjetina. Odvedoše ga Pilatu
І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 i stadoše ga optuživati: “Ovoga nađosmo kako zavodi naš narod i brani davati caru porez te za sebe tvrdi da je Krist, kralj.”
І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 Pilat ga upita: “Ti li si kralj židovski?” On mu odgovori: “Ti kažeš!”
Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 Tada Pilat reče glavarima svećeničkim i svjetini: “Nikakve krivnje ne nalazim na ovom čovjeku!”
Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 No oni navaljivahu: “Buni narod naučavajući po svoj Judeji, počevši od Galileje pa dovde!”
Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 Čuvši to, Pilat propita da li je taj čovjek Galilejac.
Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 Saznavši da je iz oblasti Herodove, posla ga Herodu, koji i sam bijaše onih dana u Jeruzalemu.
і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 A kad Herod ugleda Isusa, veoma se obradova jer ga je već odavna želo vidjeti zbog onoga što je o njemu slušao te se nadao od njega vidjeti koje čudo.
Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 Postavljao mu je mnoga pitanja, ali mu Isus uopće nije odgovarao.
Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
10 A stajahu ondje i glavari svećenički i pismoznanci optužujući ga žestoko.
Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 Herod ga zajedno sa svojom vojskom prezre i ismija: obuče ga u bijelu haljinu i posla natrag Pilatu.
Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 Onoga se dana Herod i Pilat sprijateljiše, jer prije bijahu neprijatelji.
Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 A Pilat dade sazvati glavare svećeničke, vijećnike i narod
Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 te im reče: “Doveli ste mi ovoga čovjeka kao da buni narod. Ja ga evo ispitah pred vama pa ne nađoh na njemu ni jedne krivice za koju ga optužujete.
каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 A ni Herod jer ga posla natrag nama. Evo, on nije počinio ništa čime bi zaslužio smrt.
та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 Kaznit ću ga dakle i pustiti.”
То, покаравши, відпущу Його.
(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 I povikaše svi uglas: “Smakni ovoga, a pusti nam Barabu!”
Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 A taj bijaše bačen u tamnicu zbog neke pobune u gradu i ubojstva.
котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Pilat im stoga ponovno progovori hoteći osloboditi Isusa.
Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 Ali oni vikahu: “Raspni, raspni ga!”
Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22 On im treći put reče: “Ta što je on zla učinio? Ne nađoh na njemu smrtne krivice. Kaznit ću ga dakle i pustiti.”
Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 Ali oni navaljivahu iza glasa ištući da se razapne. I vika im bivala sve jača.
Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 Pilat presudi da im bude što ištu.
Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25 Pusti onoga koji zbog pobune i ubojstva bijaše bačen u tamnicu, koga su iskali, a Isusa preda njima na volju.
Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26 Kad ga odvedoše, uhvatiše nekog Šimuna Cirenca koji je dolazio s polja i stave na nj križ da ga nosi za Isusom.
І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 Za njim je išlo silno mnoštvo svijeta, napose žena, koje su plakale i naricale za njim.
Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 Isus se okrenu prema njima pa im reče: “Kćeri Jeruzalemske, ne plačite nada mnom, nego plačite nad sobom i nad djecom svojom.
І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 Jer evo idu dani kad će se govoriti: 'Blago nerotkinjama, utrobama koje ne rodiše i sisama koje ne dojiše.'
Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Tad će početi govoriti gorama: 'Padnite na nas!' i bregovima: 'Pokrijte nas!'
Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 Jer ako se tako postupa sa zelenim stablom, što li će biti sa suhim?”
Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 A vodili su i drugu dvojicu, zločince, da ih s njime pogube.
Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 I kada dođoše na mjesto zvano Lubanja, ondje razapeše njega i te zločince, jednoga zdesna, drugoga slijeva.
І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 A Isus je govorio: “Oče, oprosti im, ne znaju što čine!” I razdijeliše među se haljine njegove bacivši kocke.
Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 Stajao je ondje narod i promatrao. A podrugivali se i glavari govoreći: “Druge je spasio, neka spasi sam sebe ako je on Krist Božji, Izabranik!”
І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 Izrugivali ga i vojnici, prilazili mu i nudili ga octom
Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 govoreći: “Ako si ti kralj židovski, spasi sam sebe!”
і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 A bijaše i natpis ponad njega: “Ovo je kralj židovski.”
Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39 Jedan ga je od obješenih zločinaca pogrđivao: “Nisi li ti Krist? Spasi sebe i nas!”
Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 A drugi ovoga prekoravaše: “Zar se ne bojiš Boga ni ti, koji si pod istom osudom?
Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 Ali mi po pravdi jer primamo što smo djelima zaslužili, a on - on ništa opako ne učini.”
Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 Onda reče: “Isuse, sjeti me se kada dođeš u kraljevstvo svoje.”
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 A on će mu: “Zaista ti kažem: danas ćeš biti sa mnom u raju!”
І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44 Bijaše već oko šeste ure kad nasta tama po svoj zemlji - sve do ure devete,
Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45 jer sunce pomrča, a hramska se zavjesa razdrije po sredini.
І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 I povika Isus iza glasa: “Oče, u ruke tvoje predajem duh svoj!” To rekavši, izdahnu.
І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
47 Kad satnik vidje što se zbiva, stane slaviti Boga: “Zbilja, čovjek ovaj bijaše pravednik!”
Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48 I kad je sav svijet koji se zgrnuo na taj prizor vidio što se zbiva, vraćao se bijući se u prsa.
І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49 Stajahu podalje i gledahu to svi znanci njegovi i žene koje su za njim išle iz Galileje.
Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50 I dođe čovjek imenom Josip, vijećnik, čovjek čestit i pravedan;
І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51 on ne privoli njihovoj odluci i postupku. Bijaše iz Arimateje, grada judejskoga i iščekivaše kraljevstvo Božje.
(сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52 Taj dakle pristupi Pilatu i zaiska tijelo Isusovo.
сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53 Zatim ga skinu, povi u platno i položi u grob isklesan u koji još ne bijaše nitko položen.
І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54 Bijaše dan Priprave; subota je svitala.
І був день пятниця, а субота сьвітала.
55 A pratile to žene koje su s Isusom došle iz Galileje: motrile grob i kako je položeno tijelo njegovo.
Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56 Zatim se vrate i priprave miomirise i pomasti. U subotu mirovahu po propisu.
І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
