Job 38
1 Nato Jahve odgovori Jobu iz oluje i reče:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 “Tko je taj koji riječima bezumnim zamračuje božanski promisao?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Bokove svoje opaši k'o junak: ja ću te pitat', a ti me pouči.
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Gdje si bio kad zemlju utemeljih? Kazuj, ako ti je znanje sigurno.
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Znaš li tko joj je mjere odredio i nad njom uže mjerničko napeo?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Na čemu joj počivaju temelji? Tko joj postavi kamen ugaoni
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 dok su klicale zvijezde jutarnje i Božji uzvikivali dvorjani?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Tko li zatvori more vratnicama kad je navrlo iz krila majčina;
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 kad ga oblakom k'o haljom odjenuh i k'o pelenam' ovih maglom gustom;
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 kad sam njegovu odredio među, vrata stavio sa prijevornicama?
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 Dotle, ne dalje, rekao sam njemu, tu nek' se lomi ponos tvog valovlja!
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Zar si ikad zapovjedio jutru, zar si kazao zori mjesto njeno,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 da poduhvati zemlju za rubove i da iz nje sve bezbožnike strese;
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 da je pretvori u glinu pečatnu i oboji je k'o kakvu haljinu.
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Ona uzima svjetlost zlikovcima i pesnicu im lomi uzdignutu.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Zar si ti prodro do izvora morskih, po dnu bezdana zar si kad hodio?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Zar su ti vrata smrti pokazali; vidje li dveri kraja mrtvih sjena?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Zar si prostranstvo zemlje uočio? Govori, ako ti je znano sve to.
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Koji putovi u dom svjetla vode, na kojem mjestu prebivaju tmine,
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 da ih odvedeš u njine krajeve, da im put k stanu njihovu pokažeš?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Ti znadeš to, tÓa davno ti se rodi, tvojih dana broj veoma je velik!
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Zar si stigao do riznica snijega i zar si tuče spremišta vidio
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 što ih pričuvah za dane nevolje, za vrijeme boja krvava i rata?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Kojim li se putem dijeli munja kada iskre po svoj zemlji prosipa?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Tko li je jaz iskopao povodnju, tko prokrčio pute grmljavini
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 da bi daždjelo na kraj nenastanjen, na pustinju gdje žive duše nema,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 da bi neplodnu napojio pustoš, da bi u stepi trava izniknula?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Ima li kiša svoga roditelja? Tko je taj koji kapi rose rađa?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Iz čijeg li mraz izlazi krila, tko slanu stvara što s nebesa pada?
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 Kako čvrsnu vode poput kamena i led se hvata površja bezdana?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Možeš li lancem vezati Vlašiće i razdriješiti spone Orionu,
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 u pravo vrijeme izvesti Danicu, vodit' Medvjeda s njegovim mladima?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Zar poznaješ ti zakone nebeske pa da njima moć na zemlji dodijeliš?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Zar doviknuti možeš oblacima pa da pljuskovi tebe poslušaju?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Zar na zapovijed tvoju munje lijeću i tebi zar se odazivlju: 'Evo nas'?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Tko je mudrost darovao ibisu, tko li je pamet ulio u pijetla?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Tko to mudro prebrojava oblake i tko nebeske izlijeva mjehove
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 dok se zemlja u tijesto ne zgusne i dok se grude njezine ne slijepe?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Zar ćeš ti plijen uloviti lavici ili ćeš glad utažit' lavićima
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 na leglu svojem dok gladni čekaju i vrebaju na žrtvu iz zaklona?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Tko hranu gavranovima pribavlja kad Bogu ptići njegovi cijuču i naokolo oblijeću bez hrane?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
