Job 35
1 Elihu nastavi svoju besjedu i reče:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 “Zar ti misliš da pravo svoje braniš, da pravednost pred Bogom dokazuješ,
„Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
3 kada mu kažeš: 'Što ti je to važno, i ako griješim, što ti činim time?'
Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
4 Na sve to ja ću odgovorit' tebi i prijateljima tvojim ujedno.
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5 Po nebu se obazri i promatraj! Gledaj oblake: od tebe su viši!
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
6 Ako griješiš, što si mu uradio, prijestupom svojim što si mu zadao?
Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
7 Ako si prav, što si dodao njemu i što iz ruke tvoje on dobiva?
Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
8 Opakost tvoja tebi slične pogađa i pravda tvoja čovjeku koristi.
Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
9 Ali kad ispod teškog stenju jarma, kad vapiju na nasilje moćnika,
Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
10 nitko ne kaže: 'Gdje je Bog, moj tvorac, koji noć pjesmom veselom ispunja,
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11 umnijim nas od zvijeri zemskih čini i mudrijima od ptica nebeskih?'
що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Tad vapiju, al' on ne odgovara poradi oholosti zlikovaca.
Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
13 Ali kako je isprazno tvrditi da Bog njihove ne čuje vapaje, da pogled na njih ne svraća Svesilni!
Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
14 A kamoli tek kada ti govoriš: 'On ne vidi mene, parnica moja pred njime stoji, a ja na nj još čekam.'
Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
15 Ili: 'Njegova srdžba ne kažnjava, nimalo on za prijestupe ne mari.'
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
16 Isprazno tada otvara Job usta i besjede gomila nerazumne.”
то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
