Job 33
1 Čuj dakle, Jobe, što ću ti kazati, prikloni uho mojim besjedama.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Evo, usta sam svoja otvorio, a jezik riječi pod nepcem mi stvara.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Iskreno će ti zborit' srce moje, usne će čistu izreći istinu.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 TÓa i mene je duh Božji stvorio, dah Svesilnoga oživio mene.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Ako uzmogneš, ti me opovrgni; spremi se da se suprotstaviš meni!
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Gle, kao i ti, i ja sam pred Bogom, kao i ti, od gline bjeh načinjen;
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 zato ja strahom tebe motrit' neću, ruka te moja neće pritisnuti.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Dakle, na moje uši rekao si - posve sam jasno tvoje čuo riječi:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 'Nedužan sam i bez ikakva grijeha; prav sam i nema krivice na meni.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Al' On izlike protiv mene traži i za svojeg me drži dušmanina.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Noge je moje u klade metnuo, nad svakim mojim on pazi korakom.'
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Ovdje, kažem ti, u pravu ti nisi, jer s Bogom čovjek mjerit' se ne može.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Pa zašto s njime zamećeš prepirku što ti na svaku riječ ne odgovara?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Bog zbori nama jednom i dva puta, al' čovjek na to pažnju ne obraća.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 U snovima, u viđenjima noćnim, kada san dubok ovlada ljudima i na ležaju dok tvrdo snivaju,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 tad on govori na uho čovjeku i utvarama plaši ga jezivim
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 da ga od djela njegovih odvrati, da u čovjeku obori oholost,
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 da dušu njegovu spasi od jame i život mu od puta u Podzemlje.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Bolešću on ga kara na ležaju kad mu se kosti tresu bez prestanka,
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 kad se kruh gadi njegovu životu i ponajbolje jelo duši njegovoj;
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 kada mu tijelo gine naočigled i vide mu se kosti ogoljele,
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 kad mu se duša približava jami a život njegov boravištu mrtvih.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Ako se uza nj nađe tad anđeo, posrednik jedan između tisuću, da čovjeka na dužnost opomene,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 pa se sažali nad njim i pomoli: 'Izbavi ga da u jamu ne ide; za život njegov nađoh otkupninu!
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Neka mu tijelo procvate mladošću, nek' se vrati u dane mladenačke!'
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Vapije k Bogu i Bog ga usliša: radosno On ga pogleda u lice; vrati čovjeku pravednost njegovu.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Tada čovjek pred ljudima zapjeva: 'Griješio sam i pravo izvrtao, ali mi Bog zlom nije uzvratio.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 On mi je dušu spasio od jame i život mi se veseli svjetlosti.'
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Gle, sve to Bog je spreman učiniti do dva i do tri puta za čovjeka:
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 da dušu njegovu spasi od jame i da mu život svjetlošću obasja.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Pazi dÓe, Jobe, dobro me poslušaj; šuti, jer nisam sve još izrekao.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Ako riječi još imaš, odvrati mi, zbori - rado bih opravdao tebe.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Ako li nemaš, poslušaj me samo: pazi, rad bih te poučit' mudrosti.”
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
