Job 18
1 Bildad iz Šuaha progovori tad i reče:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 “Kada kaniš obuzdat' svoje besjede? Opameti se sad da razgovaramo!
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Zašto nas držiš za stoku nerazumnu, zar smo životinje u tvojim očima?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 O ti, koji se od jarosti razdireš, hoćeš li da zemlja zbog tebe opusti da iz svoga mjesta iskoče pećine?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Al' ugasit će se svjetlost opakoga, i neće mu sjati plamen na ognjištu.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 Potamnjet će svjetlo u njegovu šatoru i nad njime će se utrnut' svjetiljka.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Krepki mu koraci postaju sputani, o vlastite on se spotiče namjere.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Jer njegove noge vode ga u zamku, i evo ga gdje već korača po mreži.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Tanka mu je zamka nogu uhvatila, i evo, užeta čvrsto ga pritežu.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Njega vreba omča skrivena na zemlji, njega čeka klopka putem kojim hodi.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Odasvuda strahovi ga prepadaju, ustopice sveudilj ga proganjaju.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Glad je požderala svu snagu njegovu, nesreća je uvijek o njegovu boku.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Boleština kobna kožu mu razjeda, prvenac mu smrti nagriza udove.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Njega izvlače iz šatora njegova da bi ga odveli vladaru strahota.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 U njegovu stanu tuđinac stanuje, po njegovu domu prosipaju sumpor.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Odozdo se suši njegovo korijenje, a odozgo grane sve mu redom sahnu.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Spomen će se njegov zatrti na zemlji, njegovo se ime s lica zemlje briše.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Iz svjetlosti njega u tminu tjeraju, izagnat' ga hoće iz kruga zemaljskog.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 U rodu mu nema roda ni poroda, nit' preživjela na njegovu ognjištu.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Sudba je njegova Zapad osupnula, i čitav je Istok obuzela strepnja.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Evo, takav usud snalazi zlikovca i dom onog koji ne priznaje Boga.”
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
