Propovjednik 7
1 Bolji je dobar glas nego skupocjeno ulje, i smrtni dan nego dan rođenja.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 Bolje je ići u kuću gdje je žalost nego u kuću gdje je gozba, jer ondje je kraj svakoga čovjeka, i tko je živ, nek' primi k srcu!
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Bolji je jad nego smijeh, jer pod žalosnim licem srce je radosno.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 Srce je mudrih ljudi u kući žalosti, a srce bezumnih u kući veselja.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 Bolje je poslušati ukor mudra čovjeka negoli slušati hvalospjev luđaka.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Jer kao prasak trnja ispod kotla, takav je smijeh luđaka, i to je ispraznost.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Jer smijeh od mudraca čini luđaka i veselje kvari srce.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Bolji je svršetak stvari nego njezin početak i bolja je strpljivost od oholosti.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Ne nagli u srdžbu, jer srdžba počiva u srcu luđaka.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Ne pitaj zašto su negdašnja vremena bila bolja od ovih, jer to nije mudro pitanje.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Mudrost je dragocjena baština i probitak onima na koje sunce sja.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 Jer kao što je novac zaštita, tako je i mudrost; a prednost je mudrosti u tome što izbavlja onoga tko je ima.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Pogledaj djela Božja; tko može ispraviti što je on iskrivio?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 U sretan dan uživaj sreću, a u zao dan razmišljaj: Bog je stvorio jedno kao i drugo - da čovjek ne otkrije ništa od svoje budućnosti.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 Svašta vidjeh u svojemu ništavnom životu: pravednik propada unatoč svojoj pravednosti, a bezbožnik i dalje živi unatoč svojoj bezbožnosti.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Ne budi prepravedan i ne budi premudar; zašto da se uništavaš?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Ne budi preopak i ne budi lud; zašto bi umro prije vremena?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 Dobro je da držiš jedno, ali ni drugo ne puštaj iz ruke, jer tko se boji Boga, izbavlja se od svega.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 Mudrost mudraca veću moć daje gradu nego deset mogućnika.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Na zemlji nema pravednika koji, čineći dobro, ne bi nikad sagriješio.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 I još jedno: nemoj se obazirati na govorkanje; čut ćeš možda da te sluga tvoj proklinjao;
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 a zna tvoje srce kako si i ti često druge proklinjao.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 Sve sam to mudrošću iskušao. Mislio sam da sam mudar, ali mi je mudrost bila nedokučiva.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Ono što jest, daleko je i duboko, tako duboko - tko da i pronađe?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 I još jednom pokušah istražiti i shvatiti mudrost i smisao, da spoznam opačinu kao ludost, a ludost kao bezumlje.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 Otkrih da ima nešto gorče od smrti - žena, ona je zamka, srce joj je mreža, a ruke okovi; tko je Bogu drag, izmiče joj, a grešnik je njezin sužanj.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 Eto, to sam sve u svemu otkrio, veli Propovjednik.
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 I još sam tražio, ali bez uspjeha. Nađoh čovjeka - jednog od tisuću, a žene ne nađoh među svima nijedne.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Otkrih ovo: Bog stvori čovjeka jednostavnim, a on snuje nebrojene spletke.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
