1 Korinčanima 15
1 Dozivljem vam, braćo, u pamet evanđelje koje vam navijestih, koje primiste, u kome stojite,
Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,
2 po kojem se spasavate, ako držite što sam vam navijestio; osim ako uzalud povjerovaste.
котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.
3 Doista, predadoh vam ponajprije što i primih: Krist umrije za grijehe naše po Pismima;
Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,
4 bi pokopan i uskrišen treći dan po Pismima;
і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,
5 ukaza se Kefi, zatim dvanaestorici.
і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.
6 Potom se ukaza braći, kojih bijaše više od pet stotina zajedno; većina ih još i sada živi, a neki usnuše.
Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,
7 Zatim se ukaza Jakovu, onda svim apostolima.
Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.
8 Najposlije, kao nedonoščetu, ukaza se i meni.
На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.
9 Da, ja sam najmanji među apostolima i nisam dostojan zvati se apostolom jer sam progonio Crkvu Božju.
Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.
10 Ali milošću Božjom jesam što jesam i njegova milost prema meni ne bijaše zaludna; štoviše, trudio sam se više nego svi oni - ali ne ja, nego milost Božja sa mnom.
Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.
11 Ili dakle ja ili oni: tako propovijedamo, tako vjerujete.
Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.
12 No ako se propovijeda da je Krist od mrtvih uskrsnuo, kako neki među vama govore da nema uskrsnuća mrtvih?
Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?
13 Ako nema uskrsnuća mrtvih, ni Krist nije uskrsnuo.
Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;
14 Ako pak Krist nije uskrsnuo, uzalud je doista propovijedanje naše, uzalud i vjera vaša.
коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.
15 Zatekli bismo se i kao lažni svjedoci Božji što posvjedočismo protiv Boga: da je uskrisio Krista, kojega nije uskrisio, ako doista mrtvi ne uskršavaju.
І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.
16 Jer ako mrtvi ne uskršavaju, ni Krist nije uskrsnuo.
Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.
17 A ako Krist nije uskrsnuo, uzaludna je vjera vaša, još ste u grijesima.
А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших
18 Onda i oni koji usnuše u Kristu, propadoše.
Тоді й померші в Христї погибли.
19 Ako se samo u ovom životu u Krista ufamo, najbjedniji smo od svih ljudi.
Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.
20 Ali sada: Krist uskrsnu od mrtvih, prvina usnulih!
Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.
21 Doista po čovjeku smrt, po Čovjeku i uskrsnuće od mrtvih!
Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й воскресеннє з мертвих.
22 Jer kao što u Adamu svi umiru, tako će i u Kristu svi biti oživljeni.
Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.
23 Ali svatko u svom redu: prvina Krist, a zatim koji su Kristovi, o njegovu Dolasku;
Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.
24 potom - svršetak, kad preda kraljevstvo Bogu i Ocu, pošto obeskrijepi svako Vrhovništvo, svaku Vlast i Silu.
Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.
25 Doista, on treba da kraljuje dok ne podloži sve neprijatelje pod noge svoje.
Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.
26 Kao posljednji neprijatelj bit će obeskrijepljena Smrt
Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.
27 jer sve podloži nogama njegovim. A kad veli: Sve je podloženo, jasno - sve osim Onoga koji mu je sve podložio.
Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.
28 I kad mu sve bude podloženo, tada će se i on sam, Sin, podložiti Onomu koji je njemu sve podložio da Bog bude sve u svemu.
Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.
29 Što onda čine oni koji se krste za mrtve? Ako mrtvi uopće ne uskršavaju, što se krste za njih?
Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?
30 Što se onda i mi svaki čas izlažemo pogiblima?
Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?
31 Dan za danom umirem, tako mi slave vaše, braćo, koju imam u Kristu Isusu, Gospodinu našem!
Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.
32 Ako sam se po ljudsku borio sa zvijerima u Efezu, kakva mi korist? Ako mrtvi ne uskršavaju, jedimo i pijmo jer sutra nam je umrijeti.
Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.
33 Ne varajte se: “Zli razgovori kvare dobre običaje.”
Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.
34 Otrijeznite se kako valja i ne griješite jer neki, na sramotu vam kažem, ne znaju za Boga.
Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.
35 Ali reći će netko: Kako uskršavaju mrtvi? I s kakvim li će tijelom doći?
Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?
36 Bezumniče! Što siješ, ne oživljuje ako ne umre.
Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.
37 I što siješ, ne siješ tijelo buduće, već golo zrno, pšenice - recimo - ili čega drugoga.
І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.
38 A Bog mu daje tijelo kakvo hoće, i to svakom sjemenu svoje tijelo.
Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.
39 Nije svako tijelo isto tijelo; drugo je tijelo čovječje, drugo tijelo stoke, drugo tijelo ptičje, a drugo riblje.
Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.
40 Ima tjelesa nebeskih i tjelesa zemaljskih, ali drugi je sjaj nebeskih, a drugi zemaljskih.
(Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.
41 Drugi je sjaj sunca, drugi sjaj mjeseca i drugi sjaj zvijezda; jer zvijezda se od zvijezde razlikuje u sjaju.
Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.
42 Tako i uskrsnuće mrtvih: sije se u raspadljivosti, uskršava u neraspadljivosti;
Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.
43 sije se u sramoti, uskršava u slavi; sije se u slabosti, uskršava u snazi;
Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.
44 sije se tijelo naravno, uskršava tijelo duhovno. Ako ima tijelo naravno, ima i duhovno.
Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.
45 Tako je i pisano: Prvi čovjek, Adam, postade živa duša, posljednji Adam - duh životvorni.
Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.
46 Ali ne bi najprije duhovno, nego naravno pa onda duhovno.
Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.
47 Prvi je čovjek od zemlje, zemljan; drugi čovjek - s neba.
Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.
48 Kakav je zemljani takvi su i zemljani, a kakav je nebeski takvi su i nebeski.
Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.
49 I kao što smo nosili sliku zemljanoga, nosit ćemo i sliku nebeskoga.
І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.
50 A ovo, braćo, tvrdim: tijelo i krv ne mogu baštiniti kraljevstva Božjega i raspadljivost ne baštini neraspadljivosti.
Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить.
51 Evo otajstvo vam kazujem: svi doduše nećemo usnuti, ali svi ćemo se izmijeniti.
Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.
52 Odjednom, u tren oka, na posljednju trublju - jer zatrubit će - i mrtvi će uskrsnuti neraspadljivi i mi ćemo se izmijeniti.
У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.
53 Jer ovo raspadljivo treba da se obuče u neraspadljivost i ovo smrtno da se obuče u besmrtnost.
Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.
54 A kad se ovo raspadljivo obuče u neraspadljivost i ovo smrtno obuče u besmrtnost, tada će se obistiniti riječ napisana: Pobjeda iskapi smrt.
Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.
Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? (Hadēs g86)
56 Žalac je smrti grijeh, snaga je grijeha Zakon.
Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.
57 A hvala Bogu koji nam daje pobjedu po Gospodinu našem Isusu Kristu!
Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Tako, braćo moja ljubljena, budite postojani, nepokolebljivi, i obilujte svagda u djelu Gospodnjem znajući da trud vaš nije neplodan u Gospodinu.
Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.
