< Ϯ⳰ⲀⲠⲞⲔⲀⲖⲨⳘⲮⲒⲤ 10 >

1 ⲁ̅ ⲁⲓⲛⲁⲩ ⲉⲕⲉⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉϥϭⲙϭⲟⲙ ⲉϥⲛⲏⲩ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲉⲣⲉⲟⲩⲕⲗⲟⲟⲗⲉ ϩⲓⲱϥ ⲉⲣⲉⲟⲩⲟⲉⲓⲛ ϩⲓϫⲛⲧⲉϥⲁⲡⲏ ⲉⲣⲉⲡⲉϥϩⲟ ⲟ ⲛⲑⲉ ⲙⲡⲣⲏ ⲉⲣⲉⲛⲉϥⲟⲩⲣⲏⲏⲧⲉ ⲟ ⲛⲑⲉ ⲛϩⲉⲛⲥⲧⲩⲗⲟⲥ ⲛⲕⲱϩⲧ
І бачив я іншого поту́жного Ангола, що сходив із неба. Був одя́гнений в хмару, і над його головою весе́лка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи́ огняні́,
2 ⲃ̅ ⲉⲩⲛⲟⲩϫⲱⲱⲙⲉ ⲉϥⲡⲟⲣϣ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲉϥϭⲓϫ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲕⲱ ⲛⲧⲉϥⲟⲩⲣⲏⲏⲧⲉ ⲛⲟⲩⲛⲁⲙ ϩⲛⲑⲁⲗⲗⲁⲥⲥⲁ ⲁⲩⲱ ⲧⲉϥϩⲃⲟⲩⲣ ϩⲓⲡⲉⲕⲣⲟ
і мав у руці своїй книжку розго́рнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву — на землю,
3 ⲅ̅ ⲁϥⲁϣⲕⲁⲕ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲟⲩⲛⲟϭ ⲛⲥⲙⲏ ⲛⲑⲉ ⲛⲟⲩⲙⲟⲩⲓ ⲉϥⲗϩⲏ̅ⲙ ⲛⲧⲉⲣⲉϥⲁϣⲕⲁⲕ ⲇⲉ ⲉⲃⲟⲗ ⲁⲩϣⲁϫⲉ ⲛϭⲓⲧⲥⲁϣϥⲉ ⲛϩⲣⲟⲩⲃⲃⲁⲓ ϩⲛⲛⲉⲩⲁⲥⲡⲉ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲉⲣⲟⲩϣⲁϫⲉ ⲛϭⲓⲧⲥⲁϣϥⲉ ⲛϩⲣⲟⲩⲃⲃⲁⲓ ϩⲛⲛⲉⲩⲁⲥⲡⲉ
і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговори́ли сім гро́мів голосами своїми.
4 ⲇ̅ ⲁⲓⲉⲓ ⲇⲉ ⲉⲓⲛⲁⲥⲉϩⲛⲉⲛⲧⲁⲩϫⲟⲟⲩ ⲛϭⲓⲧⲥⲁϣϥⲉ ⲛϩⲣⲟⲩⲃⲃⲁⲓ ⲁⲓⲥⲱⲧⲙ ⲉⲩⲥⲙⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲉⲥϫⲱ ⲙ̅ⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲱⲱⲃⲉ ⲉⲣⲛⲛⲉⲛⲧⲁⲩϫⲟⲟⲩ ⲛϭⲓⲛⲉϩⲣⲟⲩⲃⲃⲁⲓ ⲛⲅⲧⲙⲥⲁϩⲟⲩ
А як заговорили сім гро́мів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: „Запечатай оте, що сім гро́мів казали, і того не пиши!“
5 ⲉ̅ ⲁⲩⲱ ⲡⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲛⲧⲁⲓⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟϥ ⲉϥⲁϩⲉⲣⲁⲧϥ ϩⲓϫⲛⲑⲁⲗⲗⲁⲥⲥⲁ ⲙⲛⲡⲉⲕⲣⲟ ⲁϥϥⲓ ⲛⲧⲉϥϭⲓϫ ⲛⲟⲩⲛⲁⲙ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉⲧⲡⲉ
А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба прави́цю свою
6 ⲋ̅ ⲁⲩⲱ ⲁϥⲱⲣⲕ ⲙⲡⲉⲧⲟⲛϩ ϣⲁⲛⲓⲉⲛⲉϩ ⲛⲉⲛⲉϩ ϩⲁⲙⲏⲛ ⲡⲉⲛⲧⲁϥⲥⲱⲛⲧ ⲛⲧⲡⲉ ⲙⲛⲛⲉⲧⲛϩⲏⲧⲥ ⲁⲩⲱ ⲡⲕⲁϩ ⲙⲛⲛⲉⲧⲛϩⲏⲧϥ ⲁⲩⲱ ⲑⲁⲗⲗⲁⲥⲥⲁ ⲙⲛⲛⲉⲧⲛϩⲏⲧⲥ ϫⲉ ⲙⲛϭⲉⲟⲩⲟⲉⲓϣ ϭⲉ ⲛⲁϣⲱⲡⲉ (aiōn g165)
та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, — що вже ча́су не бу́де, (aiōn g165)
7 ⲍ̅ ⲁⲗⲗⲁ ϩⲣⲁⲓ ϩⲛⲛⲉϩⲟⲟⲩ ⲛⲧⲉⲥⲙⲏ ⲙⲡⲙⲉϩⲥⲁϣϥ ⲛⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲉϥϣⲁⲛⲛⲟⲩ ⲉⲥⲁⲗⲡⲓⲍⲉ ϥⲛⲁϫⲱⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲛϭⲓⲡⲙⲏⲥⲧⲩⲣⲓⲟⲛ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲛⲑⲉ ⲛⲧⲁϥⲉⲩⲁⲅⲅⲉⲗⲓⲍⲉ ⲛⲛⲉϥϩⲙϩⲁⲗ ⲙⲛⲛⲉⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲏⲥ
а дня голосу сьомого Ангола, коли він засу́рмить, доверши́ться Божа таємни́ця, як Він благовісти́в був Своїм рабам пророкам.
8 ⲏ̅ ⲁⲩⲱ ⲧⲉⲥⲙⲏ ⲛⲧⲁⲓⲥⲱⲧⲙ ⲉⲣⲟⲥ ⲉⲥϣⲁϫⲉ ⲛⲙⲙⲁⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧⲡⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲟⲛ ⲛⲁⲓ ϫⲉ ⲃⲱⲕ ⲛⲅϫⲓ ⲙⲡϫⲱⲱⲙⲉ ⲉⲧⲡⲟⲣϣ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧϭⲓϫ ⲙⲡⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲡⲁⲓ ⲉⲧⲁϩⲉⲣⲁⲧϥ ϩⲓϫⲛⲑⲁⲗⲗⲁⲥⲥⲁ ⲙⲛⲡⲉⲕⲣⲟ
І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: „Піди, та візьми розго́рнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі“.
9 ⲑ̅ ⲁⲓⲃⲱⲕ ϣⲁⲡⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲓ ϫⲉ ⲙⲁ ⲛⲁⲓ ⲙⲡϫⲱⲱⲙⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲓ ϫⲉ ϫⲓⲧϥ ⲛⲅⲟⲩⲟⲙϥ ⲁⲩⲱ ϥⲛⲁϣⲱⲡⲉ ⲉϥⲥⲁϣⲉ ⲛϩⲏⲧⲕ ⲁⲗⲗⲁ ϥⲛⲁϩⲗⲟϭ ϩⲛⲧⲉⲕⲧⲁⲡⲣⲟ ⲛⲑⲉ ⲛⲟⲩⲉⲃⲓⲱ
І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: „Візьми, і з'їж її! І гі́ркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед“.
10 ⲓ̅ ⲁⲓϫⲓ ⲙⲡϫⲱⲱⲙⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛⲧϭⲓϫ ⲙⲡⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲁⲓⲟⲩⲟⲙϥ ⲁⲩⲱ ⲛⲉϥϩⲟⲗϭ ⲡⲉ ⲛⲑⲉ ⲛⲟⲩⲉⲃⲓⲱ ϩⲛⲧⲁⲧⲁⲡⲣⲟ ⲛⲧⲉⲣⲉⲓⲟⲩⲟⲙϥ ⲇⲉ ⲁϥⲥⲓϣⲉ ⲛϩⲏⲧ
І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була́ вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гі́ркість зробила в моїм животі...
11 ⲓ̅ⲁ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲓ ϫⲉ ϩⲁⲡⲥ ⲟⲛ ⲡⲉ ⲉⲧⲣⲉⲕⲡⲣⲟⲫⲩⲧⲉⲩⲉ ⲉϫⲛⲛⲗⲁⲟⲥ ⲙⲛⲛϩⲉⲑⲛⲟⲥ ⲙⲛϩⲉⲛⲁⲥⲡⲉ ⲙⲛϩⲉⲛⲣⲣⲱⲟⲩ ⲉⲛⲁϣⲱⲟⲩ
І сказали мені: „Ти мусиш зно́ву пророкувати про наро́ди, і поган, і язи́ки, і про багато царів“.

< Ϯ⳰ⲀⲠⲞⲔⲀⲖⲨⳘⲮⲒⲤ 10 >