ⲚⲒⲔⲞⲢⲒⲚⲐⲒⲞⲤ Ⲁ ̅ 13

1 ⲁ̅ ⳿ⲉϣⲱⲡ ⲁⲓϣⲁⲛⲥⲁϫⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲗⲁⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲣⲱⲙⲓ ⲛⲉⲙ ⲫⲁ ⲛⲓⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲟⲛϯ ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁⲓⲉⲣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩϩⲟⲙⲧ ⲉϥⲥⲉⲛⲥⲉⲛ ⲓⲉ ⲟⲩⲕⲩⲙⲃⲁⲗⲟⲛ ⲉϥⲉϣⲗⲏⲗⲟⲩ⳿ⲓ.

Коли я говорю́ мовами лю́дськими й а́нгольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка́ або бу́бон гудя́чий!

2 ⲃ̅ ⲕⲁⲛ ⲉⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲏⲓ ⳿ⲉⲟⲩ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲓ⳿ⲁ ⲉⲓⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲛⲓⲙⲩⲥⲧⲏⲣⲓⲟⲛ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⳿ⲡ⳿ⲉⲙⲓ ⲧⲏⲣϥ ⲕⲁⲛ ⲉⲣⲉ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲛⲧⲟⲧ ϩⲱⲥⲧⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲱⲧⲉⲃ ⳿ⲛϩⲁⲛⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲟⲛϯ ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ϩⲗⲓ ⲁⲛ.

І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо!

3 ⲅ̅ ⲕⲁⲛ ⲁⲓϣⲁⲛϯ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲉ ⲛⲟⲩ⳿ⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉⲑⲣⲟⲩⲟⲩⲟⲙⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁϯ ⳿ⲙⲡⲁⲕⲉⲥⲱⲙⲁ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲁϣⲟⲩϣⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲛϯ ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϯ ⲛⲁ ϫⲉⲙϩⲏⲟⲩ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ ⲁⲛ.

І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного!

4 ⲇ̅ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ϣⲁⲥ⳿ⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ϣⲁⲥⲉⲣϩⲉⲗϫⲉ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲥⲭⲟϩ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲥⲉⲣⲡⲉⲣⲡⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲁⲥϭⲓⲥⲓ ⳿ⲛϩⲏⲧ.

Любов довготе́рпить, любов милосе́рдствує, не за́здрить, любов не величається, не надима́ється,

5 ⲉ̅ ⳿ⲙⲡⲁⲥϭⲓϣⲓⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲥⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ ⲛⲏ⳿ⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲥ ⳿ⲙⲡⲁⲥϫⲱⲛⲧ ⳿ⲙⲡⲁⲥⲙⲉⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲓⲡⲉⲧϩⲱⲟⲩ.

не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го,

6 ⲋ̅ ⳿ⲙⲡⲁⲥⲣⲁϣⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲉⲧϭⲓ⳿ⲛϫⲟⲛⲥ ϣⲁⲥⲣⲁϣⲓ ⲇⲉ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲑⲙⲏⲓ.

не радіє з неправди, але тішиться правдою,

7 ⲍ̅ ϣⲁⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ϧⲉⲛ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϣⲁⲥⲛⲁϩϯ ϧⲉⲛ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϣⲁⲥⲉⲣϩⲉⲗⲡⲓⲥ ϧⲉⲛ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϣⲁⲥ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛⲧⲟⲧⲥ ϧⲉⲛ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ.

усе зно́сить, вірить у все, сподіва́ється всього, усе те́рпить!

8 ⲏ̅ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲥϩⲉⲓ ⲉⲛⲉϩ ⳿ⲓⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲓⲁ ⲥⲉⲛⲁⲕⲱⲣϥ ⳿ⲓⲧⲉ ⲛⲓⲗⲁⲥ ⲥⲉⲛⲁⲗⲟϫⲟⲩ ⳿ⲓⲧⲉ ⲟⲩ⳿ⲉⲙⲓ ⲡⲉ ⳿ϥⲛⲁⲕⲱⲣϥ.

Ніко́ли любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, — та припи́няться, хоч мови існують, — замо́вкнуть, хоч існує знання́, — та скасу́ється.

9 ⲑ̅ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲣⲟⲥ ⲅⲁⲣ ⲧⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲣⲟⲥ ⲧⲉⲛⲉⲣ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲉⲩⲓⲛ.

Бо ми знаємо части́нно, і пророкуємо частинно;

10 ⲓ̅ ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲧⲉⲗⲓⲟⲛ ⲡⲓⲁⲡⲟⲙⲉⲣⲟⲥ ⳿ϥⲛⲁⲕⲱⲣϥ.

коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

11 ⲓ̅ⲁ̅ ⲉⲓⲟⲓ ⳿ⲛ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲛⲁⲓⲥⲟϭⲛⲓ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲗⲟⲩ ⲛⲁⲓⲙⲉⲩ⳿ⲓ ⲡⲉ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲁⲗⲟⲩ ϩⲟⲧⲉ ⲇⲉ ⲉⲧⲁⲓⲉⲣⲣⲱⲙⲓ ⲁⲓⲕⲱⲣϥ ⳿ⲛⲛⲁ ϯⲙⲉⲧ⳿ⲁⲗⲟⲩ.

Коли я дити́ною був, то я говорив, як дити́на, як дити́на я ду́мав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитя́че.

12 ⲓ̅ⲃ̅ ⲧⲉⲛⲛⲁⲩ ⲅⲁⲣ ϯⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲟⲩⲓⲁⲗ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲑⲟⲛⲧⲉⲛ ⲧⲟⲧⲉ ⲇⲉ ⲧⲉⲛⲛⲁⲛⲁⲩ ⳿ⲛϩⲟ ⲟⲩⲃⲉ ϩⲟ ⲁⲓ⳿ⲉⲙⲓ ϯⲛⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲣⲟⲥ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲥⲏⲟⲩ ⲇⲉ ϯⲛⲁ⳿ⲉⲙⲓ ⲕⲁⲧⲁ ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁⲩⲥⲟⲩⲱⲛⲧ.

Отож, тепер бачимо ми ніби у дзе́ркалі, у за́гадці, але по́тім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а по́тім пізна́ю, як і пі́знаний я.

13 ⲓ̅ⲅ̅ ϯⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲛⲁⲓⲅ̅ ⲥⲉ⳿ⲥⲙⲟⲛⲧ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ϯϩⲉⲗⲡⲓⲥ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ ⲡⲉⲑⲛⲁⲁϥ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲛⲁⲓ ⲡⲉ ϯ⳿ⲁⲅⲁⲡⲏ.

А тепер залиша́ються віра, надія, любов, — оці три. А найбільша між ними — любов!