詩篇 102
1 困苦人發昏的時候，在耶和華面前吐露苦情的禱告。 耶和華啊，求你聽我的禱告， 容我的呼求達到你面前！
Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
2 我在急難的日子，求你向我側耳； 不要向我掩面！ 我呼求的日子，求你快快應允我！
Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!
3 因為，我的年日如煙雲消滅； 我的骨頭如火把燒着。
Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.
4 我的心被傷，如草枯乾， 甚至我忘記吃飯。
Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
5 因我唉哼的聲音， 我的肉緊貼骨頭。
Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.
6 我如同曠野的鵜鶘； 我好像荒場的鴞鳥。
Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!
7 我警醒不睡； 我像房頂上孤單的麻雀。
Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.
8 我的仇敵終日辱罵我； 向我猖狂的人指着我賭咒。
Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!
9 我吃過爐灰，如同吃飯； 我所喝的與眼淚攙雜。
І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —
10 這都因你的惱恨和忿怒； 你把我拾起來，又把我摔下去。
через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.
11 我的年日如日影偏斜； 我也如草枯乾。
Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!
12 惟你－耶和華必存到永遠； 你可記念的名也存到萬代。
А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.
13 你必起來憐恤錫安， 因現在是可憐她的時候， 日期已經到了。
Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,
14 你的僕人原來喜悅她的石頭， 可憐她的塵土。
бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!
15 列國要敬畏耶和華的名； 世上諸王都敬畏你的榮耀。
І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.
16 因為耶和華建造了錫安， 在他榮耀裏顯現。
Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.
17 他垂聽窮人的禱告， 並不藐視他們的祈求。
До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.
18 這必為後代的人記下， 將來受造的民要讚美耶和華。
Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,
19 因為，他從至高的聖所垂看； 耶和華從天向地觀察，
бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,
20 要垂聽被囚之人的歎息， 要釋放將要死的人，
щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,
21 使人在錫安傳揚耶和華的名， 在耶路撒冷傳揚讚美他的話，
щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
22 就是在萬民和列國 聚會事奉耶和華的時候。
коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.
23 他使我的力量中道衰弱， 使我的年日短少。
Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.
24 我說：我的上帝啊， 不要使我中年去世。 你的年數世世無窮！
Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.
25 你起初立了地的根基； 天也是你手所造的。
Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —
26 天地都要滅沒，你卻要長存； 天地都要如外衣漸漸舊了。 你要將天地如裏衣更換， 天地就都改變了。
позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.
27 惟有你永不改變； 你的年數沒有窮盡。
Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!
28 你僕人的子孫要長存； 他們的後裔要堅立在你面前。
Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“
