箴言 15
1 回答柔和，使怒消退； 言語暴戾，觸動怒氣。
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 智慧人的舌善發知識； 愚昧人的口吐出愚昧。
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 耶和華的眼目無處不在； 惡人善人，他都鑒察。
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 溫良的舌是生命樹； 乖謬的嘴使人心碎。
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 愚妄人藐視父親的管教； 領受責備的，得着見識。
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 義人家中多有財寶； 惡人得利反受擾害。
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 智慧人的嘴播揚知識； 愚昧人的心並不如此。
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 惡人獻祭，為耶和華所憎惡； 正直人祈禱，為他所喜悅。
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 惡人的道路，為耶和華所憎惡； 追求公義的，為他所喜愛。
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 捨棄正路的，必受嚴刑； 恨惡責備的，必致死亡。
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 褻慢人不愛受責備； 他也不就近智慧人。
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 心中喜樂，面帶笑容； 心裏憂愁，靈被損傷。
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 聰明人心求知識； 愚昧人口吃愚昧。
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 困苦人的日子都是愁苦； 心中歡暢的，常享豐筵。
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 少有財寶，敬畏耶和華， 強如多有財寶，煩亂不安。
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 吃素菜，彼此相愛， 強如吃肥牛，彼此相恨。
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 暴怒的人挑啟爭端； 忍怒的人止息紛爭。
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 懶惰人的道像荊棘的籬笆； 正直人的路是平坦的大道。
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 智慧子使父親喜樂； 愚昧人藐視母親。
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 無知的人以愚妄為樂； 聰明的人按正直而行。
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 不先商議，所謀無效； 謀士眾多，所謀乃成。
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 口善應對，自覺喜樂； 話合其時，何等美好。
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 耶和華必拆毀驕傲人的家， 卻要立定寡婦的地界。
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 惡謀為耶和華所憎惡； 良言乃為純淨。
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 貪戀財利的，擾害己家； 恨惡賄賂的，必得存活。
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 義人的心，思量如何回答； 惡人的口吐出惡言。
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 耶和華遠離惡人， 卻聽義人的禱告。
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 眼有光，使心喜樂； 好信息，使骨滋潤。
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 聽從生命責備的， 必常在智慧人中。
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 棄絕管教的，輕看自己的生命； 聽從責備的，卻得智慧。
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 敬畏耶和華是智慧的訓誨； 尊榮以前，必有謙卑。
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.
