約伯記 39
1 山巖間的野山羊幾時生產，你知道嗎？ 母鹿下犢之期，你能察定嗎？
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 牠們懷胎的月數，你能數算嗎？ 牠們幾時生產，你能曉得嗎？
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 牠們屈身，將子生下， 就除掉疼痛。
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 這子漸漸肥壯，在荒野長大， 去而不回。
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 誰放野驢出去自由？ 誰解開快驢的繩索？
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 我使曠野作牠的住處， 使鹹地當牠的居所。
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 牠嗤笑城內的喧嚷， 不聽趕牲口的喝聲。
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 遍山是牠的草場； 牠尋找各樣青綠之物。
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 野牛豈肯服事你？ 豈肯住在你的槽旁？
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 你豈能用套繩將野牛籠在犂溝之間？ 牠豈肯隨你耙山谷之地？
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 豈可因牠的力大就倚靠牠？ 豈可把你的工交給牠做嗎？
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 豈可信靠牠把你的糧食運到家， 又收聚你禾場上的穀嗎？
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 鴕鳥的翅膀歡然搧展， 豈是顯慈愛的翎毛和羽毛嗎？
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 因牠把蛋留在地上， 在塵土中使得溫暖；
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 卻想不到被腳踹碎， 或被野獸踐踏。
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 牠忍心待雛，似乎不是自己的； 雖然徒受勞苦，也不為雛懼怕；
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 因為上帝使牠沒有智慧， 也未將悟性賜給牠。
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 牠幾時挺身展開翅膀， 就嗤笑馬和騎馬的人。
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 馬的大力是你所賜的嗎？ 牠頸項上挓挲的誃是你給牠披上的嗎？
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 是你叫牠跳躍像蝗蟲嗎？ 牠噴氣之威使人驚惶。
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 牠在谷中刨地，自喜其力； 牠出去迎接佩帶兵器的人。
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 牠嗤笑可怕的事並不驚惶， 也不因刀劍退回。
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 箭袋和發亮的槍， 並短槍在牠身上錚錚有聲。
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 牠發猛烈的怒氣將地吞下； 一聽角聲就不耐站立。
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 角每發聲，牠說呵哈； 牠從遠處聞着戰氣， 又聽見軍長大發雷聲和兵丁吶喊。
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 鷹雀飛翔，展開翅膀一直向南， 豈是藉你的智慧嗎？
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 大鷹上騰在高處搭窩， 豈是聽你的吩咐嗎？
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 牠住在山巖， 以山峰和堅固之所為家，
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 從那裏窺看食物， 眼睛遠遠觀望。
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 牠的雛也咂血； 被殺的人在哪裏，牠也在那裏。
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
