< 約伯記 21 >
А Йов відповів та й сказав:
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 請寬容我,我又要說話; 說了以後,任憑你們嗤笑吧!
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 他們的家宅平安無懼; 上帝的杖也不加在他們身上。
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 他們的公牛孳生而不斷絕; 母牛下犢而不掉胎。
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 他們打發小孩子出去,多如羊群; 他們的兒女踴躍跳舞。
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 他們度日諸事亨通, 轉眼下入陰間。 (Sheol )
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol )
14 他們對上帝說:離開我們吧! 我們不願曉得你的道。
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 全能者是誰,我們何必事奉他呢? 求告他有甚麼益處呢?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 看哪,他們亨通不在乎自己; 惡人所謀定的離我好遠。
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 惡人的燈何嘗熄滅? 患難何嘗臨到他們呢? 上帝何嘗發怒,向他們分散災禍呢?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 他們何嘗像風前的碎稭, 如暴風颳去的糠詷呢?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 你們說:上帝為惡人的兒女積蓄罪孽; 我說:不如本人受報,好使他親自知道。
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 願他親眼看見自己敗亡, 親自飲全能者的忿怒。
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22 上帝既審判那在高位的, 誰能將知識教訓他呢?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 你們說:霸者的房屋在哪裏? 惡人住過的帳棚在哪裏?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 你們豈沒有詢問過路的人嗎? 不知道他們所引的證據嗎?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 就是惡人在禍患的日子得存留, 在發怒的日子得逃脫。
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 他所行的,有誰當面給他說明? 他所做的,有誰報應他呢?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 他要以谷中的土塊為甘甜; 在他以先去的無數, 在他以後去的更多。
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 你們對答的話中既都錯謬, 怎麼徒然安慰我呢?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“