希伯來書 3
1 同蒙天召的聖潔弟兄啊，你們應當思想我們所認為使者、為大祭司的耶穌。
Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
2 他為那設立他的盡忠，如同摩西在上帝的全家盡忠一樣。
що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
3 他比摩西算是更配多得榮耀，好像建造房屋的比房屋更尊榮；
бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.
4 因為房屋都必有人建造，但建造萬物的就是上帝。
Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.
5 摩西為僕人，在上帝的全家誠然盡忠，為要證明將來必傳說的事。
І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.
6 但基督為兒子，治理上帝的家；我們若將可誇的盼望和膽量堅持到底，便是他的家了。
Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.
7 聖靈有話說： 你們今日若聽他的話，
Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
8 就不可硬着心， 像在曠野惹他發怒、 試探他的時候一樣。
не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,
9 在那裏，你們的祖宗試我探我， 並且觀看我的作為有四十年之久。
де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.
10 所以，我厭煩那世代的人，說： 他們心裏常常迷糊， 竟不曉得我的作為！
Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
11 我就在怒中起誓說： 他們斷不可進入我的安息。
тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!
12 弟兄們，你們要謹慎，免得你們中間或有人存着不信的惡心，把永生上帝離棄了。
Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
13 總要趁着還有今日，天天彼此相勸，免得你們中間有人被罪迷惑，心裏就剛硬了。
Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
14 我們若將起初確實的信心堅持到底，就在基督裏有分了。
Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,
15 經上說：「你們今日若聽他的話，就不可硬着心，像惹他發怒的日子一樣。」
аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
16 那時，聽見他話惹他發怒的是誰呢？豈不是跟着摩西從埃及出來的眾人嗎？
Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
17 上帝四十年之久，又厭煩誰呢？豈不是那些犯罪、屍首倒在曠野的人嗎？
На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“
18 又向誰起誓，不容他們進入他的安息呢？豈不是向那些不信從的人嗎？
Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?
19 這樣看來，他們不能進入安息是因為不信的緣故了。
І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
