傳道書 8
1 誰如智慧人呢？ 誰知道事情的解釋呢？ 人的智慧使他的臉發光， 並使他臉上的暴氣改變。
Хто, як той мудрий, і зна́чення речі хто знає? Розсвітлює мудрість люди́ни обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
2 我勸你遵守王的命令；既指上帝起誓，理當如此。
Я раджу: Наказа царсько́го виконуй, і то ради прися́ги перед Богом.
3 不要急躁離開王的面前，不要固執行惡，因為他凡事都隨自己的心意而行。
Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
4 王的話本有權力，誰敢問他說「你做甚麼」呢？
бо слово царе́ве — то вла́да, і хто йому скаже: „Що́ робиш?“
5 凡遵守命令的，必不經歷禍患；智慧人的心能辨明時候和定理。
Хто виконує заповідь, той не пізна́є нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
6 各樣事務成就都有時候和定理，因為人的苦難重壓在他身上。
Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо люди́ни числе́нне на ній,
7 他不知道將來的事，因為將來如何，誰能告訴他呢？
бо не знає, що буде, і я́к саме буде, хто їй розпові́сть?
8 無人有權力掌管生命，將生命留住；也無人有權力掌管死期；這場爭戰，無人能免；邪惡也不能救那好行邪惡的人。
Немає люди́ни, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і вла́ди нема над днем смерти, і на війні нема зві́льнення, і пана свого́ не врятує безбожність.
9 這一切我都見過，也專心查考日光之下所做的一切事。有時這人管轄那人，令人受害。
Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала люди́на над люди́ною на лихо для неї.
10 我見惡人埋葬，歸入墳墓；又見行正直事的離開聖地，在城中被人忘記。這也是虛空。
І я бачив безбожних похо́ваних, і до їхнього гро́бу прихо́дили, а ті, що чинили добро́, повики́дані з місця святого, і в місті забуті. Марно́та й о це!
11 因為斷定罪名不立刻施刑，所以世人滿心作惡。
Що скоро не чиниться при́суд за вчинок лихий, тому́ серце лю́дських синів повне ними, щоб чинити лихе́.
12 罪人雖然作惡百次，倒享長久的年日；然而我準知道，敬畏上帝的，就是在他面前敬畏的人，終久必得福樂。
Хоч сто раз чинить грішний лихе́, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що ти́м буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
13 惡人卻不得福樂，也不得長久的年日；這年日好像影兒，因他不敬畏上帝。
А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має!
14 世上有一件虛空的事，就是義人所遭遇的，反照惡人所行的；又有惡人所遭遇的，反照義人所行的。我說，這也是虛空。
Є марно́та, яка на землі ді́ється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добрео спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марно́та й оце!
15 我就稱讚快樂，原來人在日光之下，莫強如吃喝快樂；因為他在日光之下，上帝賜他一生的年日，要從勞碌中，時常享受所得的。
І радість я похваляв: що немає люди́ні під сонцем добра́, хіба тільки щоб їсти, та пити та ті́шитися, і оце супрово́дить її в її праці за ча́су життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
16 我專心求智慧，要看世上所做的事。（有晝夜不睡覺不合眼的。）
Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить люди́на своїми очима,
17 我就看明上帝一切的作為，知道人查不出日光之下所做的事；任憑他費多少力尋查，都查不出來，就是智慧人雖想知道，也是查不出來。
і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може люди́на збагнути чину, під сонцем учи́неного! Тому скільки люди́на не тру́диться, щоб дошукатись цього, то не зна́йде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!
