< 约伯记 21 >
А Йов відповів та й сказав:
„Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
3 请宽容我,我又要说话; 说了以后,任凭你们嗤笑吧!
Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
9 他们的家宅平安无惧; 神的杖也不加在他们身上。
Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
10 他们的公牛孳生而不断绝; 母牛下犊而不掉胎。
Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
11 他们打发小孩子出去,多如羊群; 他们的儿女踊跃跳舞。
Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
13 他们度日诸事亨通, 转眼下入阴间。 (Sheol )
Провадять в добрі свої дні, і сходять в споко́ї в шео́л. (Sheol )
14 他们对 神说:离开我们吧! 我们不愿晓得你的道。
А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
15 全能者是谁,我们何必事奉他呢? 求告他有什么益处呢?
Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
16 看哪,他们亨通不在乎自己; 恶人所谋定的离我好远。
Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
17 恶人的灯何尝熄灭? 患难何尝临到他们呢? 神何尝发怒,向他们分散灾祸呢?
Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
18 他们何尝像风前的碎秸, 如暴风刮去的糠秕呢?
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
19 你们说: 神为恶人的儿女积蓄罪孽; 我说:不如本人受报,好使他亲自知道。
„Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
20 愿他亲眼看见自己败亡, 亲自饮全能者的忿怒。
Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
28 你们说:霸者的房屋在哪里? 恶人住过的帐棚在哪里?
Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
29 你们岂没有询问过路的人吗? 不知道他们所引的证据吗?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
30 就是恶人在祸患的日子得存留, 在发怒的日子得逃脱。
що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
31 他所行的,有谁当面给他说明? 他所做的,有谁报应他呢?
Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
33 他要以谷中的土块为甘甜; 在他以先去的无数, 在他以后去的更多。
Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
34 你们对答的话中既都错谬, 怎么徒然安慰我呢?
І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“