耶利米书 6
1 便雅悯人哪，你们要逃出耶路撒冷， 在提哥亚吹角， 在伯·哈基琳立号旗； 因为有灾祸与大毁灭从北方张望。
Утікайте, сини Веніями́на, з сере́дини Єрусалиму, і засурмі́те в сурму́ у Текої, і знак підіймі́ть на Бет-Гаккерем, бо з пі́вночі грізно підно́ситься зло та велике нещастя!
2 那秀美娇嫩的锡安女子， 我必剪除。
І ви́кореню Я Сіонську дочку́, вродли́ву та ви́пещену.
3 牧人必引他们的羊群到她那里， 在她周围支搭帐棚， 各在自己所占之地使羊吃草。
Пастухи поприхо́дять до неї з своїми стада́ми, понапина́ють наме́ти навко́ло при ній, кожен місце своє випаса́тиме.
4 你们要准备攻击她。 起来吧，我们可以趁午时上去。 哀哉！日已渐斜， 晚影拖长了。
Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опі́вдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тя́гнуться тіні вечі́рні!
5 起来吧，我们夜间上去， 毁坏她的宫殿。
Уставайте та пі́демо вночі і пони́щмо пала́ти її!
6 因为万军之耶和华如此说： 你们要砍伐树木， 筑垒攻打耶路撒冷。 这就是那该罚的城， 其中尽是欺压。
Бо так промовляє Господь Саваот: Постина́йте дере́ва та ва́ла насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйно́ване бути, в ньому повно наси́льства:
7 井怎样涌出水来， 这城也照样涌出恶来； 在其间常听见有强暴毁灭的事， 病患损伤也常在我面前。
як випри́скує воду свою джерело́, так випри́скує він своє зло. Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безпере́стань хворо́ба та рана.
8 耶路撒冷啊，你当受教， 免得我心与你生疏， 免得我使你荒凉， 成为无人居住之地。
Будь на́вчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відверну́лась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спусто́шенням, незасе́леним кра́єм!
9 万军之耶和华曾如此说： 敌人必掳尽以色列剩下的民， 如同摘净葡萄一样。 你要像摘葡萄的人摘了又摘，回手放在筐子里。
Так говорить Госпо́дь Савао́т: Позбирають доре́шти оста́нки Ізраїля, мов виноградові ре́штки, — простягни́ свою руку, немов виногра́дар по гро́на!
10 现在我可以向谁说话作见证，使他们听呢？ 他们的耳朵未受割礼，不能听见。 看哪，耶和华的话他们以为羞辱， 不以为喜悦。
До ко́го я буду казати та сві́дчити буду, — і слуха́тимуть? Необрізане ось їхнє вухо — і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало по́сміхом — вони не жада́ють його́!
11 因此我被耶和华的忿怒充满，难以含忍。 我要倾在街中的孩童和聚会的少年人身上， 连夫带妻， 并年老的与日子满足的都必被擒拿。
І гніву Господнього по́вен я став, зму́чився я, його стримуючи, — на вулиці виллю його на дітей та на збір юнакі́в одноча́сно, бо схо́плені будуть чоловік із жінкою, старий із віджи́лим літа́,
12 他们的房屋、田地， 和妻子都必转归别人； 我要伸手攻击这地的居民。 这是耶和华说的。
і дістануться іншим доми́ їхні, теж поля́ та жінки́. Бо Я руку Свою простягну́ на мешка́нців цієї землі, говорить Госпо́дь.
13 因为他们从最小的到至大的都一味地贪婪， 从先知到祭司都行事虚谎。
Бо вони від мало́го свого й до великого, — усі пожадли́ві на зи́ски, і від пророка та аж до священика роблять неправду.
14 他们轻轻忽忽地医治我百姓的损伤， 说：平安了！平安了！ 其实没有平安。
І рани наро́ду Мого́ легковажно лікують, говорячи: „Мир, мир“, а миру нема!
15 他们行可憎的事知道惭愧吗？ 不然，他们毫不惭愧， 也不知羞耻。 因此，他们必在仆倒的人中仆倒； 我向他们讨罪的时候， 他们必致跌倒。 这是耶和华说的。
Чи вони засоромилися, що гидо́ту робили? не засоро́милися ані тро́хи вони й застида́тись не вміють. Тому́ то впадуть між упа́лими в ча́сі, — коли їх навіщу́ Я, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.
16 耶和华如此说： 你们当站在路上察看， 访问古道， 哪是善道，便行在其间； 这样，你们心里必得安息。 他们却说：我们不行在其间。
Так говорить Госпо́дь: На дорогах спині́ться та гляньте, і спитайте про давні стежки́, де то добра дорога, — то нею ідіть, і зна́йдете мир для своєї душі! Та вони відказали: „Не пі́демо!“
17 我设立守望的人照管你们， 说：要听角声。 他们却说：我们不听。
І Я сторожі́в був поставив над вами, говорячи: Прислуха́йтесь до голосу сурми́! Та вони відказали: „Не будем прислу́хуватись!
18 列国啊，因此你们当听！ 会众啊，要知道他们必遭遇的事。
Тому слухайте, люди, і пізнай, ти грома́до, що станеться з ними.
19 地啊，当听！ 我必使灾祸临到这百姓， 就是他们意念所结的果子； 因为他们不听从我的言语， 至于我的训诲，他们也厌弃了。
Послухай, ти зе́мле: Ось Я веду́ на наро́д цей лихе, плід їхніх думо́к, бо до слів Моїх не прислуха́лись вони, а Зако́ном Моїм погорди́ли!
20 从示巴出的乳香， 从远方出的菖蒲 奉来给我有何益呢？ 你们的燔祭不蒙悦纳； 你们的平安祭，我也不喜悦。
Наві́що Мені те кади́ло, що з Шеви прихо́дить, запашни́й очере́т із далекого кра́ю? Цілопа́лення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!
21 所以耶和华如此说： 我要将绊脚石放在这百姓前面。 父亲和儿子要一同跌在其上； 邻舍与朋友也都灭亡。
Тому́ то Господь каже так: Ось Я дам спотика́ння оцьо́му наро́дові, і спіткну́ться об них разом ваші батьки́ та сини́, сусід та приятель його, — і загинуть!
22 耶和华如此说： 看哪，有一种民从北方而来， 并有一大国被激动，从地极来到。
Так говорить Госпо́дь: Ось прихо́дить наро́д із півні́чного кра́ю, і збу́джується люд великий із кі́нців землі.
23 他们拿弓和枪， 性情残忍，不施怜悯； 他们的声音像海浪匉訇。 锡安城啊， 他们骑马都摆队伍， 如上战场的人要攻击你。
Лу́ка та ра́тище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве́, і гарцю́ють на ко́нях вони. Ушико́ваний, мов чоловік той до бо́ю, на те́бе, о до́чко Сіону!
24 我们听见他们的风声，手就发软； 痛苦将我们抓住， 疼痛仿佛产难的妇人。
Як почули ми звістку про ньо́го, омлі́ли нам руки, обняла́ нас триво́га та біль, немов в породі́ллі.
25 你们不要往田野去， 也不要行在路上， 因四围有仇敌的刀剑和惊吓。
Не вихо́дьте на поле й не йді́те дорогою, бо в во́рога меч та страхі́ття навко́ло!
26 我民哪，应当腰束麻布，滚在灰中。 你要悲伤，如丧独生子痛痛哭号， 因为灭命的要忽然临到我们。
До́чко наро́ду Мого́, — вере́тою підпережи́сь та качайся у по́пелі! Справ жало́бу собі, немов над одноро́дженим, голосі́ння гірке́, — бо при́йде знена́цька руїнник на нас!
27 我使你在我民中为高台，为保障， 使你知道试验他们的行动。
Я дав був тебе випробо́вувачем у наро́ді Моїм, за тверди́ню, щоб ти знав і випробо́вував їхню доро́гу.
28 他们都是极悖逆的， 往来谗谤人。 他们是铜是铁， 都行坏事。
Вони всі відсту́пники над відсту́пниками, чинять на́клепи, усі вони мідь та залізо, вони згу́бники!
29 风箱吹火，铅被烧毁； 他们炼而又炼，终是徒然； 因为恶劣的还未除掉。
Спали́лося ду́хало, від огню́ зникло о́ливо, — нада́рмо стара́нно розто́плювано, бо злих не відді́лено.
30 人必称他们为被弃的银渣， 因为耶和华已经弃掉他们。
Срі́блом відки́неним на́звано їх, бо Госпо́дь їх відкинув“.
