创世记 45
1 约瑟在左右站着的人面前情不自禁，吩咐一声说：“人都要离开我出去！”约瑟和弟兄们相认的时候并没有一人站在他面前。
І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.
2 他就放声大哭；埃及人和法老家中的人都听见了。
І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
3 约瑟对他弟兄们说：“我是约瑟。我的父亲还在吗？”他弟兄不能回答，因为在他面前都惊惶。
І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.
4 约瑟又对他弟兄们说：“请你们近前来。”他们就近前来。他说：“我是你们的兄弟约瑟，就是你们所卖到埃及的。
А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.
5 现在，不要因为把我卖到这里自忧自恨。这是 神差我在你们以先来，为要保全生命。
А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.
6 现在这地的饥荒已经二年了，还有五年不能耕种，不能收成。
Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
7 神差我在你们以先来，为要给你们存留余种在世上，又要大施拯救，保全你们的生命。
І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
8 这样看来，差我到这里来的不是你们，乃是 神。他又使我如法老的父，作他全家的主，并埃及全地的宰相。
І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
9 你们要赶紧上到我父亲那里，对他说：‘你儿子约瑟这样说： 神使我作全埃及的主，请你下到我这里来，不要耽延。
Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
10 你和你的儿子孙子，连牛群羊群，并一切所有的，都可以住在歌珊地，与我相近。
І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
11 我要在那里奉养你；因为还有五年的饥荒，免得你和你的眷属，并一切所有的，都败落了。’
І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
12 况且你们的眼和我兄弟便雅悯的眼都看见是我亲口对你们说话。
І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
13 你们也要将我在埃及一切的荣耀和你们所看见的事都告诉我父亲，又要赶紧地将我父亲搬到我这里来。”
І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.
14 于是约瑟伏在他兄弟便雅悯的颈项上哭，便雅悯也在他的颈项上哭。
І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...
15 他又与众弟兄亲嘴，抱着他们哭，随后他弟兄们就和他说话。
І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.
16 这风声传到法老的宫里，说：“约瑟的弟兄们来了。”法老和他的臣仆都很喜欢。
І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
17 法老对约瑟说：“你吩咐你的弟兄们说：‘你们要这样行：把驮子抬在牲口上，起身往迦南地去。
І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
18 将你们的父亲和你们的眷属都搬到我这里来，我要把埃及地的美物赐给你们，你们也要吃这地肥美的出产。
І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
19 现在我吩咐你们要这样行：从埃及地带着车辆去，把你们的孩子和妻子，并你们的父亲都搬来。
А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
20 你们眼中不要爱惜你们的家具，因为埃及全地的美物都是你们的。’”
А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.
21 以色列的儿子们就如此行。约瑟照着法老的吩咐给他们车辆和路上用的食物，
І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
22 又给他们各人一套衣服，惟独给便雅悯三百银子，五套衣服；
І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
23 送给他父亲公驴十匹，驮着埃及的美物，母驴十匹，驮着粮食与饼和菜，为他父亲路上用。
А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
24 于是约瑟打发他弟兄们回去，又对他们说：“你们不要在路上相争。”
І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“
25 他们从埃及上去，来到迦南地、他们的父亲雅各那里，
І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
26 告诉他说：“约瑟还在，并且作埃及全地的宰相。”雅各心里冰凉，因为不信他们。
І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
27 他们便将约瑟对他们说的一切话都告诉了他。他们父亲雅各又看见约瑟打发来接他的车辆，心就苏醒了。
І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
28 以色列说：“罢了！罢了！我的儿子约瑟还在，趁我未死以先，我要去见他一面。”
І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“
