哥林多前书 13

1 我若能说万人的方言，并天使的话语，却没有爱，我就成了鸣的锣，响的钹一般。

Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

2 我若有先知讲道之能，也明白各样的奥秘，各样的知识，而且有全备的信，叫我能够移山，却没有爱，我就算不得什么。

Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

3 我若将所有的周济穷人，又舍己身叫人焚烧，却没有爱，仍然与我无益。

І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).

4 爱是恒久忍耐，又有恩慈；爱是不嫉妒；爱是不自夸，不张狂，

Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

5 不做害羞的事，不求自己的益处，不轻易发怒，不计算人的恶，

не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

6 不喜欢不义，只喜欢真理；

не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

7 凡事包容，凡事相信，凡事盼望，凡事忍耐。

все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

8 爱是永不止息。先知讲道之能终必归于无有；说方言之能终必停止；知识也终必归于无有。

Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

9 我们现在所知道的有限，先知所讲的也有限，

Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

10 等那完全的来到，这有限的必归于无有了。

Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

11 我作孩子的时候，话语像孩子，心思像孩子，意念像孩子，既成了人，就把孩子的事丢弃了。

Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

12 我们如今仿佛对着镜子观看，模糊不清，到那时就要面对面了。我如今所知道的有限，到那时就全知道，如同主知道我一样。

Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.

13 如今常存的有信，有望，有爱这三样，其中最大的是爱。

Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.