< 路得記 1 >

1 當民長執政時代,國內發生了饑荒。有個人帶了他的妻子和兩個兒子,從猶大白冷到摩阿布鄉間去僑居。
Андэ кола деса, кала хулаинас э сындомаря, андэ кодыя пхув тердяпэ бок. Екх мануш анда Вифлеемо, кай андэ Иудея, пэрэжыля андэ Моавицко пхув екхтанэ ла ромняса тай дуе шавэнца.
2 這人名叫厄里默肋客,他的妻子名叫納敖米,他的兩個兒子:一個名叫瑪赫隆,一個名叫基肋雍,是猶大白冷厄弗辣大人。他們到了摩阿布鄉間,就住在那裏。
Кадылэ манушэс акхарэнас Элимелехо, лэстеря ромня — Наоми, ай лэстерэ дуе шавэн — Махлоно тай Килионо. Вонэ саслэ аракхадэ андо Эфрато — анда Вифлеемо, кай исын андэ Иудея. Вонэ авилэ андэ Моавицко пхув, кай тэ пожувэн котэ.
3 後來納敖米的丈夫厄里默肋客死了,留下了她和她的兩個兒子。
О Элимелехо, о ром ла Наомияко, муля, и вой ашыляпэ екхжэни лэ дуе шавэнца.
4 他們都娶了摩阿布女子為妻:一個名叫敖爾帕,一個名叫盧德;他們在那裏大約住了十年。
Вонэ линэ пэсти ромнян моавитянкэн — екха акхарэнас Орпа, ай авря Руфь. Кала прожылэ паша э дэш бэрша,
5 瑪赫隆和基肋雍二人有相繼去世,只剩下了那婦人,沒有兒子,以沒有丈夫。
о Махлоно тай о Килионо кадя жэ мулинэ, э Наоми ашыляпэ би ромэсти и би шавэнди.
6 於是她便與她的兩個兒媳打算從摩阿布鄉間起程回家,因為她在摩阿布鄉間聽說天主垂顧了他的百姓,賜給了他們食糧。納熬米勸兒媳回家
Кала пэ Моавицки маля э Наоми угангля, со о РАЙ сгындосардя пала Пэсти мануша тай дя лэнди хамос, вой закамля тэ рисайвэл андай Моавицко пхув черэ. Ласа жылэ и лати дуй боря.
7 當她和她的兩個兒媳,要從寄居的地方出發,取道回猶大故鄉的時候,
Э Наоми мэкляпэ андо дром, и лати боря жылэ ласа. Па дром андэ Иудея
8 納熬米就對她的兩個兒媳說:「你們去罷! 各自回娘家去! 願上主恩待你們,如同你們待了死者和我一樣。
э Наоми пхэндя пэстерэ дуен борянди: — Рисайвэн черэ каринг тумарэ чяче йиря! Мэк о РАЙ авэл тынгуно каринг тумэндэ, сар и тумэ саслэ лашэ важ тумарэ рома, савэ мулинэ, и важ мандэ.
9 院上主賜你們在新夫家裏,各得安身! 」於是就吻了她們;她們便放聲大哭,
Мэк о РАЙ дэл зор кажнонати тумэндар тэ аракхэл бах андо чер аврэ ромэско. Вой чюмидэлас лэн, сар ля тэ жалтар, ай вонэ заголосусардэ, заровлэ
10 向她說:「我們要同你回到你的民族中去。」
и пхэндэ лати: — Амэ рисайвэса туса каринг терэ мануша.
11 納敖米回答說:「我的女兒,你們回去罷! 為什麼要跟我去呢﹖難道我還能懷妊生子給你們做丈夫嗎﹖
Э Наоми пхэндя: — Щеялэ, рисайвэн черэ. Пала со тумэ тэ жан манца? Мэ со, анава инке шавэн, савэ авэна тумэнди ромэнца?
12 我的女兒啊,你們回去罷! 你們走罷! 我已老了,不能再嫁人了;如說我尚又希望,今夜能嫁人,也懷妊生子,
Рисайвэн черэ, мэрнэ щея, мэ сым пхури, кай тэ жав пала ром. Кала мэ и гындоя, со мандэ инке исын надежда, — сар кай андэ кадыя рят мэ тэ совав ромэса, ай тунче тэ анав шавэн, —
13 你們又豈能等待他們長大,持身不嫁人﹖我的女兒啊! 不要這樣,有了你們我反而更苦,因為上主已伸出手來與我作對。」盧德追隨婆母
сар тумэнди трэбуй тэ аштярэн, кала вонэ вибарёна? Трэбуй ли тумэнди тэ ашэнпэ ся кадыя время би ромэнди?! Най, мэрнэ щея. Мэрни грижа фартэ пхари важ тумэндэ, о РАЙ шутя пэр мандэ Пэсти холи.
14 她們於是又放聲大哭。敖爾帕吻了自己的婆婆,便回自己的家鄉去了;盧德對婆母仍依依不捨。
Вонэ упалэ заголосусардэ и заровлэ. Э Орпа чюмидя ла сасуя, сар ля тэ жалтар, ай э Руфь отпхэндяпэ тэ жалтар.
15 納敖米向她說:「看,你的嫂子已回她民族和她的神那裏去了,你也跟你的嫂子回去罷! 」
Э Наоми пхэндя: — Дикх, тери ятровка рисайвэл каринг пэстерэ мануша тай каринг пэсти дэвэла. Жа и ту ласа.
16 盧德答說:「請你別逼我離開你,而不跟你去。你到那裏去,我也要到那裏去;你住在那裏,我也住在那裏;你的民族,就是我的民族;你的天主,就是我的天主;
Ай э Руфь пхэндя: — На манг ман тэ ашавав тут и тэ рисайвав. Мэ жава инчя, каринг жаса ту, и ашавапэ котэ, кай ту ашэсапэ, терэ мануша авэна мэрнэ мануша, теро Дэл авэла мэрно Дэвэл.
17 你死在那裏,我也死在那裏,埋在那裏;若不是死使我與你分離,願上主罰我,重重罰我! 」
Кай ту мэрэса, котэ и мэ мэрава, тай котэ мэк ман и прахона. Мэк кадя тай кадя тэ марэл ман о РАЙ, кати екх о мэримос розашавэла амэн туса!
18 納敖米見她執意要與自己同去,就不再勸阻她了。
Э Наоми поля, кай э Руфь састэс приля андо ди тэ жал ласа, и парашыля тэ отбишалэл ла.
19 於是二人同行,來到了白冷。她們一到了白冷,全城的人都為她們所驚動。婦女們驚問說:「這不是納敖米嗎﹖」
Вонэ жанас дужэнэ жы каринг о Вифлеемо. Кала вонэ авилэ андо Вифлеемо, андо форо тердяпэ бари дума. — Када э Наоми?! — пушэнас э жувля.
20 她向她們說:「你們不要叫我納敖米,應叫我瑪辣,因為全能者待我好苦!
Ай э Наоми пхэндя лэнди: — На акхарэн ман Наоми, ай пхэнэн Мара, пала кода со о Майзорало тердя мэрно жувимос кэрко!
21 我去時富足,如今上主卻使我空空而回。上主責罰了我,全能者降禍於我,你們為什麼還叫我納敖米呢﹖」
Кала мэ жылэмастар, мандэ сас ся, ай о РАЙ андя ман палпалэ ни соза. Пала со ж тумэ акхарэн ман Наоми? О РАЙ сындосардя ман, о Майзорало бишалдя манди грижа.
22 納敖米同她的兒媳摩阿布女子盧德回來了,是從摩阿布鄉間回來的。她們來到白冷,正是開始收大麥的時候。
Кадя рисайля э Наоми, и ласа андай Моавицко пхув авиля лати бори, э Руфь моавитянка. Вонэ авиле андо Вифлеемо, кала авиля время тэ стидэн о ячмэно.

< 路得記 1 >