< 詩篇 9 >
1 【天主除暴安良】 達味詩歌,交與樂官。調寄「木特拉本」。 上主,我全心讚頌你,宣揚你的一切奇偉;
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 你摧毀了異民,殲滅惡徒,你把他們的名字永遠消除。
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 敵人現已覆滅,永遠沉淪,你蕩平的城邑,全不留名。
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 凡認識你名號的人,必仰望你,上主,尋覓你的人,你必不擯棄。
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 你們該歌頌上主,祂住在熙雍,在萬民中宣揚祂的一切化工:
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 上主追討血債,常懷念悲苦的人民,上主絕不會忘掉他慘痛的呼聲。
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 上主,求你憐憫我,垂視我仇加於我的苦辱,拯救我脫離死亡的門戶,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 好使我在熙雍女子門口,宣揚你的美譽,欣享你的助祐。
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 異民都落於自己挖掘的深坑,他們的腳都掉入自設的陷阱。
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 上主自顯於世,行了審判,惡人被自設的羅網所陷。
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
17 願一般忘卻天主的異族,願一般惡人都歸於陰府! (Sheol )
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol )
18 困苦的人絕不會被遺忘,窮人的依靠永不會喪亡。
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 上主,起來,莫讓世人獲勝,願異民盡都在你前受審!
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)