< 詩篇 47 >
1 科辣黑後裔的詩歌,交與樂官。 萬民,你們要鼓掌歡騰,要向天主歡呼祝慶!
Керівнику хору. Псалом синів Кореєвих. Усі народи, плескайте в долоні, вигуки радості нехай лунають [на славу] Богові.
2 上主至大至尊,可敬可畏,祂是統宇宙的偉大君主。
Бо Господь Всевишній грізний, Він Цар великий над усією землею!
Він підкорив нам народи й племена [кинув] під наші ноги.
4 祂為我們選定了我們的基業,即祂所鍾愛的雅各伯的光彩。
Він обрав для нас спадок – гордість Якова, якого полюбив. (Села)
5 天主上升,有歡呼聲護送,上主騰空,有號角聲相從。
Бог піднявся під радісні вигуки, Господь піднісся під голос сурми.
6 你們應歌頌,歌頌我們的天主,你們應歌頌,歌頌我們的君王。
Співайте Богові, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!
Бо Цар усієї землі – Бог, співайте псалом із розумінням.
Бог царює над народами, Бог сидить на Своєму святому престолі.
9 萬民的王侯聚起來,要作亞巴郎天主的子民;因為大地的權貴,盡屬於天主,唯有天主至高至尊。
Шляхетні з народів зібралися разом із народом Бога Авраамового, адже Богу належать захисники землі – Він високо піднесений [над ними].