詩篇 39

1 達味詩歌，交與樂官耶杜通。 我已決定：我要謹遵我的道路，免得我以口舌犯罪，當惡人在我面前時，我以口罩籠住我嘴。

Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. Я сказав: «Я стежитиму за своїми [життєвими] дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною».

2 我默不作聲，以免口出惡語，但我的痛楚更因此而加劇。

Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій [внутрішній] лише роз’ятрився,

3 我的心在腔滾滾沸騰，我愈沉思愈覺得烈火如焚；我的舌頭便不耐煩地說：

серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, [тоді] я промовив язиком своїм:

4 上主，求你明白啟示我：我的終期和壽數究有幾何，好使我知道我是何等脆弱。

«Дай мені знати, Господи, [час] мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.

5 你使我的歲月屈指可數，我的生命在你前算是虛無。世人的生存只是一口呵噓。

Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. (Села)

6 人生實如泡影，只是白白操勞，他們所有積蓄不知誰來得到。

Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це.

7 我主，現今我還什麼希望？我的希望寄託在你的身上!

Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання.

8 救你救我脫離我的種種罪愆，不要使我受愚人的恥笑侮慢。

Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним.

9 我靜默不言，有口不開，因為這事是由你安排。

Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так.

10 求你由我身上去這場災患，因你手的打擊，我已消瘦不堪。

Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину.

11 你為了罰罪而把世人懲治，你像蛀蟲將他的珍寶侵蝕；至於人，不過只是一口氣。上主，求你俯聽我的祈禱，求你側耳靜聽我的哀告，莫要作聾不聽我的哭號。因為

Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. (Села)

12 我在你前只是旅客，如我列祖一樣只是路。

Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, [тимчасовий] поселенець, як і всі прабатьки мої.

13 求你轉移你的目光，不要怒視我，使我一去不返之前能得享安樂。

Відведи Свій [суворий] погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».