< 詩篇 35 >
1 上主,求你鬥爭那鬥爭我的人,求你攻擊攻擊我的人;
Давидів.
візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!
3 揮舞長矛,阻止追逐我的人,願你向我說:「我是你的救星!
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!
4 願謀害我生命的人蒙受恥辱,願企圖磨我的人含羞退走!
Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 願上主的天使迫他們逃跑,有如隨風飄零的糠秕禾草!
Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 當上主的使追逐他們時,他們的路,又漆黑又滑漓!
нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —
7 因為他們無故為我暗設網羅,他們無故為我挖掘坑窖。
бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 願不可預料的滅亡突然降臨,使他們暗布的網羅纏住他們,使他們挖掘的坑窖陷害他們。
Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
9 如此我的心靈要欣悅於上主,要因獲得上主的救助而歡舞。
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 我每根骨骸要說:上主!誰能和你相比?是你拯救弱小於強權,挽救貧困於盜匪。
Скажуть усі мої кості: „Господи, хто подібний до Тебе?“Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря́ — від його дерія́.
Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
віддають мені злом за добро, осиро́чують душу мою!
13 他們患病時,我身著苦衣,不斷虔心祈禱,守齋克己;
А я, як вони хворували були́, зодягався в вере́ту, душу свою мучив по́стом, молитва ж моя поверталась на лоно моє.
14 我待他們,有如自己的親友骨肉,苦悶憂慮,有如哀悼自己的慈母。
Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
15 但我一遇難,他們即群集相慶,突然來攻擊欺凌我,肆虐不停。
А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
16 他們戲弄我,並向我狂喜,他們朝著我咬牙又切齒。
з дармоїдами та пересмі́шниками скрего́чуть на мене своїми зубами.
17 上主,你坐視這一切要到何時?求你救我身免受他們的凌欺,求你救我命脫離少壯的猛獅;
Господи, — чи довго Ти бу́деш дивитись на це? Відверни́ мою душу від їхніх зубі́в, від отих левчуків одина́чку мою!
18 使我在盛大的集會中歌頌你,使我在眾多的民族中稱揚你。
Я буду Тебе прославляти на збо́рах великих, буду Тебе вихваляти в числе́ннім наро́ді!
19 不要讓那無理敵對我的人沾沾自喜,不要讓那無故仇恨我的人揚眉吐氣。
Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
20 因為他們從不談論和平,捏造謊言欺壓地上良民。
бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
22 上主你看見了,不要緘口不言;上主,求你千萬不要我太遠。
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23 我上主,求你醒來為我辯護;我天主,求你起身為我伸屈。
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
24 上主,求你審斷我要照你的公義,我主,不要讓他們對我洋洋得意。
розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 不要讓他們心中想:哈哈!這正是我們的意願!也決不要讓他們說:我們已將他活活吞嚥。
нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
26 願慶幸我遭難的人,都面紅慚愧,願高傲攻擊我的人,都蒙受羞恥!
Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 願愛護我正義的人,時常高興歡呼說:願愛護自己僕人安寧的上主受讚美!
Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
28 我的口舌將歌頌你的正義,我的唇舌必將終日讚美你。
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!