< 詩篇 131 >

1 上主,我的心靈不知驕傲蠻橫,我的眼目不知高視逞能;偉大驚人的事,我不想幹,超過能力的事,我不想辦。
Пісня прочан. Давидова.
2 願我的心靈得享平靜與安寧;就像斷乳的幼兒,在他母親的懷抱中,我願我的心靈在我內,與那幼兒相同。
Таж я втихоми́рював і заспоко́ював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлу́чене, як дити́на відлу́чена в мене душа моя!
3 以色列!請仰賴上主,從現在直到永久。
Хай наді́ю складає Ізраїль на Господа відтепе́р аж наві́ки!

< 詩篇 131 >